Як визначається поняття «збільшення мезентеріальних лімфатичних вузлів» у дітей?

Запитання, яке надіслано до Редакції

У заключенні УЗД черевної порожнини часто описують збільшені мезентеріальні лімфатичні вузли. УЗД інколи проводять у дітей без наявності симптомів або з неспецифічними проявами (напр. із болем у животі); решта лімфатичних вузлів незбільшені, а також немає інших симптомів, які б дозволяли запідозрити лейкоз чи лімфому. Як саме на сьогоднішній день визначають поняття «збільшення мезентеріальних лімфатичних вузлів»? Яким є його клінічне значення? Чи воно може вказувати на паразитарну інвазію, харчову непереносимість чи запальні стани кишківника?

Відповідь

УЗД — повсюдно доступне, просте і швидке дослідження — часто виконують під час діагностики болю в животі у дітей. УЗД дозволяє попередньо виключити гострі запальні процеси або проліферативні процеси в черевній порожнині, а за відсутності змін — передусім заспокоїти батьків/опікунів дитини.

Однак часто трапляється, що під час УЗД виявляють дрібні, численні мезентеріальні лімфовузли. Критерії збільшення лімфатичних вузлів не були однозначно сформульовані. Відповідно до інформації з різних публікацій збільшеними вважаються лімфатичні вузли з напр. повздовжнім розміром >17 мм або поперечним розміром >8 мм.

У більшості випадків, якщо у зібраному анамнезі і/або проведеному фізикальному обстеженні дитини не виявлено викликаючих занепокоєння відхилень (симптомів «червоних прапорців» — напр. припинення росту і приросту маси тіла, значної втрати маси тіла, діареї, кровотечі з травного тракту, субфебрилітету і т. п.), вказані зміни вимагають виключно спостереження, без необхідності проведення подальших досліджень.

Первинна гостра лімфаденопатія є самообмежуючою нозологічною одиницею. Спостерігається у дітей та молоді віком <20-ти років, частіше у хлопців. Зазвичай збільшення лімфовузлів брижі виявляється випадково і не супроводжується іншими проявами, хоча у частини хворих може спостерігатись транзиторний, слабко виражений біль у животі, який минає впродовж 2–3 тижнів. На УЗД-картині поодинокі мезентеріальні лімфатичні вузли зазвичай локалізовані в правій клубовій ямці, окрім цього під час візуалізаційного дослідження інших відхилень не виявляють. Етіологія цього явища залишається нез’ясованою, хоча вважається, у частини дітей причиною є постінфекційні зміни (напр. інфекція, викликана бактеріями роду Yersinia). При первинному збільшенні мезентеріальних лімфатичних вузлів немає необхідності у проведенні додаткових досліджень, а зміни на УЗД-картині минають впродовж кількох наступних тижнів.

Додаткові зміни в стінці кишківника — з підвищеною перфузією, набряком стінки кінцевої частини клубової кишки (ileum terminale) або ділянки сліпої кишки, особливо з супутніми генералізованими проявами — можуть вказувати на хронічний запальний стан кишківника (напр. неспецифічний ентероколіт, алергію з супутнім ураженням кишківника) і завжди вимагають більш ретельного спостереження за дитиною та розширення діагностичного процесу (диференційна діагностика табл.).