Чи блювання у дитини після застосування лікарського засобу становить показання для повторення дози?

Відповідь на це запитання не може бути однозначною, оскільки більшість даних щодо вказаної проблематики походить з популяції дорослих осіб. У немовлят і малих дітей фармакокінетичні показники, pH у шлунку та перистальтика шлунково-кишкового тракту можуть відрізнятись, у зв’язку з чим також і фармакокінетика лікарській засобів у цій популяції може бути змінною та залежати від форми лікарського засобу, яку вживала дитина.

Відомо про те, що лікарські засоби у формі орального розчину та більшості сиропів всмоктуються впродовж максимально 10 хвилин, тому, якщо блювання виникло у цей період часу — дозу лікарського засобу слід повторити.

У випадку лікарських засобів у формі суспензії суттєвим є визначення, чи лікарський засіб всмоктується в шлунку чи в кишківнику, однак в більшості випадків суспензії всмоктуються з травного тракту впродовж максимально 15 хвилин. Як відомо з практики, блювання зазвичай є спричинене смаком застосованої оральної форми лікарського засобу, який дитина не схвалює, або може виникати з гіршої переносимості препаратів із сильно кислим смаком. Таке блювання можна попередити, охолоджуючи лікарський засіб перед застосуванням, якщо, звичайно ж, в інструкції для медичного застосування цього лікарського засобу немає аднотації, що це змінило б його термін придатності.

Швидкість розчинення таблеток залежить зокрема від об’єму рідини, якою їх запивають. Зазвичай таблетки з негайним вивільненням всмоктуються впродовж максимально години. Показники всмоктування драже та оральних форм лікарського засобу із пролонгованим та контрольованим вивільненням відрізняються у кожному конкретному випадку і, на жаль, ці дані необхідно перевіряти в інструкціях для медичного застосування лікарських засобів.

Якщо блювання є невід’ємною частиною захворювання, тоді слід уникати орального застосування лікарських засобів.