Одним із симптомів гарячки є тахікардія, навіть у дитини в задовільному стані. Коли вона повинна викликати у лікаря занепокоєння?

Тахікардія — це нормальна відповідь системи кровообігу на гарячку, стрес/неспокій та фізичне навантаження. Під час гарячки збільшується основний обмін речовин, що супроводжується пропорційним пришвидшенням дихання та серцевої діяльності на приблизно 4–5 (сер. 4,5) ударів на хвилину при збільшенні температури тіла на кожний 1oC. Саме тому, якщо тахікардія не перевищує верхню границю норми для віку, відповідно скориговану до вищевказаної величини, а загальний стан пацієнта залишається задовільним, тоді тахікардію слід вважати фізіологічною реакцією на гарячку і не потрібно шукати її інші причини, зокрема зневоднення, гіпертиреоз чи міокардит. Дуже виражена тахікардія, незалежно від її причини, негативно впливає на серцевий викид. Під час зниження температури зменшується частота серцевих скорочень, тому тактика при тахікардії, асоційованій із гарячкою, полягає у застосуванні антипіретиків.

Найпростіше запам’ятати, що у новонароджених тахікардією є частота серцевих скорочень >160 ударів/хв, у немовлят >180/хв, у малих дітей >150/хв, а у дорослих >100 ударів/хв, причому кількість ударів на хвилину збільшується в середньому на 4,5 на кожний градус гарячки (табл.).

Підсумовуючи, тахікардія — це нормальна відповідь на гарячку, стрес/неспокій і фізичне навантаження. Якщо загальний стан пацієнта залишається задовільним і тахікардія не перевищує верхньої границі норми, скоригованої на приблизно 4,5 удари на хвилину на кожний градус гарячки, тоді немає підстав для занепокоєння щодо функціонального стану системи кровообігу і не слід шукати інших причин тахікардії.