Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.
Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.
Зробіть пожертвуВідповідно до рекомендацій забір крові на загальний аналіз необхідно проводити у пацієнта натщесерце. Іноді таку рекомендацію складно реалізувати у дітей (напр. прийом у поліклініці після полудня або у відділенні екстреної медичної допомоги). Чи забір крові після прийому їжі справді значущо впливає на результат загального аналізу крові та створює труднощі під час його інтерпретації?
На даний момент такі рекомендації відсутні — вважається, що немає необхідності проводити забір крові на загальний аналіз у ранкові години натщесерце. Однак вказана рекомендація стосується багатьох біохімічних показників, визначення яких дуже часто призначають враз із загальним аналізом крові. Звідси виникає переконаність в тому, що те ж саме стосується загального аналізу крові. Необхідно пам’ятати про те, що:
1. прийом їжі впливає на збільшення кількості лейкоцитів — вважається, що різниця числа лейкоцитів, порівнюючи з показником, виміряним натщесерце, може складати до 5 %. Дані з літератури вказують на те, що вказана вартість різною мірою недооцінюється. Це також підтверджує мій власний досвід.
2. деякі показники загального аналізу крові проявляють добову варіабельність — найнижча концентрація гемоглобіну спостерігається вночі, а найвище — між 6:00 та 18:00. Коливання сягають 15 %. Число еозинофілів є найвищим перед світанком, найнижчим увечері, причому спостерігається різниця навіть до 40 %.
3. ліпемія, яка спостерігається після прийому їжі, може (в залежності від методу визначення, який використовується) вплинути на недооцінку концентрації гемоглобіну та числа лейкоцитів, а також посилити гемоліз еритроцитів у зразку екстравазованої крові.
4. фізичне навантаження може призводити до збільшення числа лейкоцитів, хоча дані на цю тему суперечливі (на думку деяких авторів, вказаний вплив є мінімальним, на думку інших — дуже великий; вказане явище може мати індивідуальний характер).
Підсумовуючи, немає формальних вимог щодо забору крові на загальний аналіз натщесерце, хоча у випадку результатів, які є граничними або несумісними з клінічною картиною, варто повторити дослідження рано натщесерце, напр. принагідно поглиблюючи лабораторну діагностику.
1. Caquet R.: 250 badań laboratoryjnych. PZWL 2012
2. Klop B., van de Geijn G.J., Njo T.L. i співавт.: Leukocyte cell population data (volume conductivity scatter) in postprandial leukocyte activation. Int. J. Lab. Hematol., 2013; 35 (6): 644–651
3. Van Oostrom A.J., Sijmonsma T.P., Rabelink T.J. i співавт.: Postprandial leukocyte increase in healthy subjects. Metabolism, 2003; 52 (2): 199–202
4. Guder W.G., Nayaranan S., Wisser H., Zawta B.: Próbki: od pacjenta do laboratorium. MedPharm Polska, 2009
5. Hematology and Coagulation Checklist. CAP 2011
6. Šupak-Smolčić V., Antončić D., Ožanić D. i співавт.: Influence of a prolonged fasting and mild activity on routine laboratory tests. Clin. Biochem., 2015; 48 (1-2): 85–88