Рецидив гіпертрофії тканин глоткового мигдалика після аденоїдектомії, який призводить до повторної появи клінічної симптоматики, спостерігається у 0,5–5,6 % дітей у період тривалістю від 13-ти місяців до 4-х років після операції. Після введення нових методів аденоїдектомії (напр. електрокоагуляції) рецидиви спостерігаються лише у приблизно 2,8 % дітей.
Причину рецидивів становить збереження решток тканин мигдалика, найчастіше у місцях, що найгірше візуалізуються під час аденоїдектомії — в ділянці навколо євстахієвої труби, а також в ділянках, які безпосередньо межують з хоанами, особливо в молодших дітей, у яких порожнина носоглотки є відносно малою. Додаткова оцінка під час ендоскопічного дослідження носа і носової частини глотки, яку проводять після видалення тканин мигдалика, впливає на зниження відсотка рецидивів і необхідності повторної аденоїдектомії з 5,6 до 0,85 %.
Відсутність покращення після операції аденоїдектомії дозволяє запідозрити наявність інших аномалій в ділянці носа (алергічний риніт, викривлення носової перегородки) або гіпертрофії трубних мигдаликів і вимагає проведення діагностики перед прийняттям рішення щодо повторного хірургічного лікування.
1. Joshua B., Bahar G., Sulkes J. співавт.: Adenoidectomy: long term follow-up. Otolaryngol. Head Neck Surg., 2006; 135: 576–580
2. Monroy A., Behar P., Brodsky L.: Revison adenoidectomy-a retrospective study. Int. J. Pediatr. Otorhinolaryngol., 2008; 72: 565–570
3. Ezzat W.F.: Role of endoscopic nasal examination In reduction of nasopharyngeal adenoid recurrence rates. Int. J. Pediatr. Otorhinolaryngol., 2010; 74: 404–406