Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.
Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.
Зробіть пожертвуЧи лабіальний герпес у матері, яка годує грудьми, протребує спеціальної тактики дій? Чи за наявності проявів, що викликають дуже значний дискомфорт та біль, можна застосувати у неї ацикловір перорально?
Жінка, що годує грудьми, з активною інфекцією, викликаною вірусом простого герпесу 1-го типу (ВПГ-1) в ділянці обличчя, може продовжувати грудне вигодовування, проте повинна бути вкрай обережною, щоб мінімізувати ризик зараження дитини. Для цього не можна допускати до контакту дитини з патологічними змінами на губах матері (не цілувати, не торкатись губами рук дитини). Можна розглянути застосування маски.
У разі герпетичного ураження грудного соска або його ділянки не слід годувати дитину ураженою груддю, натомість годування здоровою груддю настійно рекомендується. Для того, щоб зберегти лактацію до часу осушення патологічних змін, слід рекомендувати зціджування молока з ураженої молочної залози. Зціджене молоко можна дати дитині лише в тому разі, якщо є можливість провести його зцідження без контамінації вірусом, що на практиці трапляється рідко. Здебільшого до часу загоєння патологічних змін, матері утилізують молоко, зціджене з ураженої молочної залози.
Під час грудного вигодовування можна вживати ацикловір — в довіднику лікарських засобів Хейла (Hale) його зараховано до категорії безпечних ліків (L2), хоча він проникає в молоко матері. На основі доступних даних розраховано, що коли матір вживала 5 разів на день по 200 мг ацикловіру, то його добова доза для дитини складала <1 мг. Ніяких побічних ефектів у дітей не спостерігалося навіть у випадку застосування у матері вищих доз. Ацикловір має короткий період напіввиведення (2,4 год) і досягає максимальної концентрації в молоці 1,5-2 години після прийому. Ацикловір слід вживати відразу після годування і намагатися уникати вигодовування в період максимальної концентрації лікарського засобу в молоці.
1. Bernatowicz-Łojko U., Nehring-Gugulska M., Królak-Olejnik B.: Uzasadnione medycznie przeciwwskazania do karmienia piersią/pokarmem kobiecym oraz wskazania do stosowania substytutów mleka kobiecego. Załącznik 11 do: Helwich E. i wsp., Wilińska M. (red): Standard Wczesnej Stymulacji Laktacji. Standardy Med., 2014; 11 (1): 9–57
2. Hale T.W., Rowe H.E.: Medications and mothers’ milk. 16th ed., Hale Publishing, 2014