Якою є користь оцінки кісткового віку для діагностики порушення росту та статевого дозрівання?

Оцінка кісткового віку є найкращим методом визначення біологічного віку дитини, тобто рівня його розвитку. Кістковий вік визначається на основі рентгенівського знімку (РГ) недомінантної руки і зап'ястя (у новонароджених — колінного суглобу). У здорових дітей чергові ядра окостеніння з’являються у чітко визначеному часі. На основі цього можна було визначити стандарти для календарного віку і статі (інтерпретація за Greulich і Pyle або Tanner і Whitehouse). Результат дослідження кісткового віку не є патогномонічним для жодної конкретної нозологічної одиниці, однак у дитини з дефіцитом зросту помітне запізнення кісткового віку, яке перевищує запізнення ростового віку, свідчить про вторинний дефіцит росту (наприклад, при гіпотиреозі, дефіциті гормону росту, мальабсорбції). Затримка кісткового віку, яка є меншою, ніж затримка ростового віку, свідчить про первинний дефіцит росту (при генетично обумовлених порушеннях, таких як синдром Шерешевського-Тернера, дисплазії кісток). Затримка статевого розвитку пов’язана з запізненням кісткового віку, а передчасне статеве дозрівання — з прискореним кістковим віком. На основі кісткового віку також можна прогнозувати кінцевий зріст (за методом Bayley i Pinneau), а також час настання статевого дозрівання.