В рамках профілактики інфекцій сечовивідних шляхів рекомендується підкислення сечі. З цією метою багато лікарів використовують журавлину або вітамін С. Чи така тактика є правильною у світлі достовірних даних? Чи вітамін С є добрим препаратом? Чи діти можуть його приймати постійно?

У світлі нових достовірних клінічних досліджень, рекомендоване в рамках профілактики і лікування інфекції сечових шляхів підкислення сечі вітаміном С або журавлиною є неефективним або невиправданим. У деяких хворих тривале вживання аскорбінової кислоти у дозі вище 500 мг/24 год може створити ризик кристалізації оксалатів кальцію в сечі. Оксалати, які екскретуються з сечею, утворюються в результаті абсорбції в кишківнику і ендогенного синтезу, зокрема біля 1,5 % вітаміну С, який всмоктується в кишківнику, трансформується в оксалати. Baxmann i співавт. дослідили, що аскорбінова кислота, яку приймають здорові дорослі у дозах 1 г і 2 г/24 год статистично значущо збільшує кількість оксалатів, екскретованих із сечею протягом доби, хоча вона ще міститься в межах норми. Однак, це може створювати ризик кристалізації оксалатів кальцію, особливо у хворих із рецидивуючим уролітіазом. Одночасно треба підкреслити, що при такому дозуванні не виявлено значущого зниження показників pH сечі, що вказує на неефективність вітаміну С при підкисленні сечі.

Сік з журавлини, завдяки вмісту флавонолів (проантоціаніду, проціаніду), які інгібують адгезію бактерій E. coli до слизової оболонки сечовидільних шляхів, є показаним при профілактиці рецидивуючих, неускладнених інфекцій нижньої частини сечовидільної системи у жінок. Результати досліджень, що проводилися за участю дітей з інфекцією сечових шляхів без урологічних ускладнень, також вказують на корисний вплив соку з журавлини при постійній профілактиці. Однак, даний ефект не пов’язаний безпосередньо з підкисленням сечі, адже під час застосування соку з журавлини значення pH сечі знижується незначно.