Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.
Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.
Зробіть пожертвуСинехії (зрощення) крайньої плоті з головкою статевого члена — це одна з найчастіших причин направлень малих хлопчиків у поліклініку до дитячого хірурга. Однак, треба пам'ятати, що у немовлят і малих хлопчиків такий стан є фізіологічним явищем і виникає з розвитку статевого члена (в перших роках життя головка щільно приклеєна до внутрішнього листка крайньої плоті). Крім того, у хлопців даного віку крайня плоть довга, а її зовнішній отвір вузький і мало еластичний. У хлопців із синехіями крайньої плоті акт сечовипускання відбувається нормально і без будь-яких труднощів. Під кінець першого року життя відведення (ретракція) крайньої плоті спостерігається лише у близько 50 % хлопчиків. Цей відсоток збільшується до 80–90 % приблизно у віці 3-х років. У малих хлопчиків відсутня можливість ретракції крайньої плоті називається «фізіологічним фімозом», хоча краще використовувати поняття «фізіологічне звуження крайньої плоті». Через те, що це фізіологічний стан, у здорового малого хлопчика (щонайменше до 3-го року життя) за відсутності тривожних клінічних симптомів не слід робити жодних маніпуляцій з крайньою плоттю. Надмірні і форсовані спроби ретракції фізіологічно вузької крайньої плоті призводять до її багаторазового пошкодження (тріщини), а потім — утворення рубців. У результаті, власне цей непотрібний маневр може призвести до вторинного фімозу.
Хлопчиків, у яких неможливо провести відведення крайньої плоті, після закінчення 3–4-го року життя рекомендовано направити на консультацію до дитячого хірурга. Найчастіше достатньо спостереження за дитиною і заспокоєння батьків, що даний стан спонтанно поліпшиться. Неможливість ретракції крайньої плоті за відсутності будь-яких тривожних клінічних симптомів не є хворобою і у хлопців у даному віці не рекомендується жодних маніпуляцій на крайній плоті. Регулярні планові ретракції крайньої плоті найкраще розпочати тоді, коли сам хлопець, який усвідомлює, з якою метою це відбувається, зможе виконати їх самостійно. Найчастіше це хлопці шкільного віку. Треба пам’ятати, що «краще нічого не робити, ніж намагатися форсовано і боляче проводити ретракцію крайньої плоті у малого хлопчика».
1. McGrath N, Howell J, Davis J.: Pediatric Genitourinary Emergencies. Emerg. Med. Clin. N. Am. 2011; 29: 655–666
2. Kudela G.: Patologia napletka.[W:] Baglaj M., Kaliciński P. (red.): Chirurgia dziecięca. PZWL, Warszawa 2016: 735–740
3. Cuckow P.: Foreskin. [W:] Gearhart P., Rink R., Mouriquand P.: Pediatric urology. Wyd. 2. Saunders Elsevier, 2010: 519–525
4. Hayashi Y., Kojima Y., Mizuno K., Kohri K.: Prepuce: phimosis, paraphimosis, and circumcision. The Scientific World J.: Urology, 2011; 11: 289–301