З якого віку можна проводити шкірні прик-тести?

Шкірні прик-тести слід проводити у всіх пацієнтів, включаючи дітей, із підозрою на IgE-залежну алергію, з респіраторними симптомами (напр., у випадку астми або алергічного риніту [АР]), шкірними симптомами (напр., атопічний дерматит або кропив'янка) та у разі підозри на алергію на отруту комах, лікарські засоби (ЛЗ) або їжу. Результати тестів залежать від зрілості імунної системи (здатності продукувати IgE), здатності тучних клітин і базофілів зв'язувати на своїй поверхні IgE, вивільнення цими клітинами медіаторів алергічної реакції у відповідь на алерген та від реактивності шкіри на вивільнений гістамін.

Поширеною є думка, що шкірні проби не слід проводити маленьким дітям. Однак ця думка не є обґрунтованою, оскільки в літературі можна знайти багато повідомлень на тему шкірних прик-тестів, які проводяться у дітей віком до 2-х років, а саме у шестимісячних та однорічних немовлят, і навіть — у дітей у 2-місячному віці. Найголовнішим є адекватний до віку підбір алергенів — у грудному віці харчова алергія зустрічається набагато частіше, ніж алергія на інгаляційні (аерогенні) алергени. Однак слід зазначити, що шкірні прик-тести характеризуються відносно низькою чутливістю при діагностиці харчової алергії. Для діагностики харчової алергії корисними є не тільки готові стандартизовані екстракти алергенів, але і тести, що проводяться з використанням методу prick by prick (проколювання свіжої їжі, а потім проколювання шкіри дитини тим самим скарифікатором). Результати тестів свідчать про підвищений ризик алергії на аерогенні алергени у дітей 1- та 2-річного віку, у батьків яких діагностовано атопію та отримано позитивні результати шкірних проб. Шкірні проби у дітей з екземними ураженнями, проведені у віці до 2-х років, дають багато інформації про ризик розвитку астми та алергічного риніту в дитячому віці.