Які причини рецидивуючого халязіону у дитини? Який алгоритм дій слід застосувати?

Халязіон — це хронічне гранулематозне запалення сальних тарзальних залоз повік Мейбомія або, рідше, сальних залоз Цейса, розташованих по краях повік біля основи вій. Запалення виникає внаслідок закриття протоку, яким жировий секрет (мейбум) відтікає до слізної плівки, що покриває око. Це призводить до того, що цей секрет накопичується всередині залози. Мейбум утворюється в сальних залозах тарзальної пластинки верхньої та нижньої повіки, отвори яких знаходяться на сірій лінії краю повіки (30–40 у тарзальній пластинці верхньої повіки та 20–30 у тарзальній пластинці нижньої повіки). Сальний секрет є одним з трьох компонентів сліз, він утворює ліпідний шар слізної плівки, який лежить найбільш поверхнево і відіграє важливу роль у правильному функціонуванні структур передньої частини очного яблука. Це зокрема сприяє видаленню стороннього тіла, що лежить на поверхні слізної плівки, шкідливих речовин, різних патогенів, а також запобігає інфекціям очних яблук. Накопичений сальний секрет формує інкапсульоване утворення з реакцією в навколишніх тканинах, тобто халязіон. Халязіон, залежно від кількості залучених залоз, може бути одиночним або множинним. Запальна реакція може виникати багаторазово у будь-якій з кількох десятків мейбомієвих залоз.

Фактори, що сприяють розвитку та збереженню хронічного запального процесу сальних залоз тарзальної пластинки повік, можуть бути місцевими та загальними, запальними та незапальними. Халязіон може розвинутися внаслідок недолікованого гострого запалення тарзальної залози (внутрішній ячмінь — chordeolum internum), яке найчастіше є наслідком бактеріальної інфекції, в основному спричиненої стафілококом. Лікування внутрішнього абсцесу утруднює локалізація змін у щільній, твердій тканині тарзальної пластинки повіки. Блефарит та кон'юнктивіт бактеріальної етіології сприяють запальним процесам інших придатків ока, грануляційно-жировим запаленням залоз Мейбомія та/або Цейса.

Інфікування демодексом (Demodex spp.), який паразитує у волосяних фолікулах і сальних залозах шкіри, включаючи повіки, викликає демодекоз. У рідкісних випадках може виникати у дітей і спричиняти тривалі симптоми запалення повік та кон’юнктиви, включаючи запалення мейбомієвих залоз (мейбоміт).

Рідкісне моргання, що спостерігається у дітей, які проводять багато часу перед екраном комп’ютера, зменшує секрецію мейбуму та погіршує розподіл слізної плівки. Це може негативно вплинути на стан сальних залоз, призводячи до накопичення утвореного сального секрету та реакцій у вигляді хронічного запалення кон'юнктиви, повік, включаючи халязіони. Недіагностовані та некориговані вади рефракції нерідко викликають у дітей симптоми очного дискомфорту, пов’язані з м’язовою астенопією (втомою окорухових м’язів), а також можуть сприяти виникненню ячменю та халязіону з хронічним або рецидивуючим перебігом.

При системних захворюваннях — таких як розацеа та себорейний дерматит — халязіон є поширеним запальним симптомом, що супроводжує інші типові системні зміни. Імунодефіцит в ході різних хронічних захворювань, анемія або недіагностований цукровий діабет можуть сприяти колонізації повік та кон’юнктиви патогенною бактеріальною флорою та спричинити запальні процеси повік, наприклад ячмінь і халязіон з множинною локалізацією та рецидивуючим характером.

Порушення жирового обміну також може впливати на утворення та склад мейбуму і погіршувати функцію сальних залоз Мейбома та Цейса, що призводить не тільки до симптомів синдрому сухого ока, але й до запалення цих залоз.

Клінічно халязіон візуалізується у вигляді твердого вузлуватого виступу шкіри різного розміру (кілька або кільканадцять мм) над краєм вій, як правило, без супутньої запальної реакції. Іноді шкіра може бути червоною, набряклою і виявляти пальпаторну чутливість. Після вивернення повіки спостерігається обмежене потовщення тарзальної пластинки повіки з гіперемією кон’юнктиви повіки навколо жовтуватого вогнища (запально зміненої сальної залози), іноді покритого грануляційною тканиною. Патологічний процес може залучати одну залозу або кілька з них одночасно (множинний халязіон). Великий халязіон, натискаючи на очне яблуко, може деформувати його поверхню (рогівку), спричинити порушення зору та змінити рефракцію у напрямку до астигматизму.

У дітей халязіон вимагає насамперед диференціювання з кальцифікуючою епітеліомою Малерба (піломатріксома), яка має подібну клінічну картину, вирішальним є гістопатологічне дослідження видаленого вузлика.

Лікування в початковому періоді полягає у застосуванні теплих компресів та масажі вогнища ураження (з урахуванням локалізації залоз та їх устя, тобто в напрямку до краю повіки) кілька разів на день, що сприяє розрідженню секрету, розблокуванню устя, відтоку мейбуму і спонтанному регресу халязіона. Відсутність поліпшення після декількох днів лікування вимагає офтальмологічного обстеження та подальшого лікування у лікаря-спеціаліста. При бактеріальних інфекціях антибіотикотерапія застосовується або після посіву та антибіограми, або емпірично — з якомога коротшим використанням антибіотику широкого спектру дії. Серед антибіотиків найчастіше використовують тетрацикліни (тетрациклін) та макроліди (еритроміцин, азитроміцин), а за наявності показань вводять глюкокортикостероїди. Застосовуються лікарські засоби місцевої дії. У разі відсутності ефекту від консервативного лікування, через 4–8 тижнів є показання до хірургічного лікування халязіону. У дітей видалення халязіону з капсулою проводять під загальним наркозом. Лікування демодекозу мейбомієвих залоз є етіотропним, а діагноз ґрунтується на виявленні павукоподібних на різних стадіях їх життєвого циклу шляхом прямої мікроскопії видалених вій.

Підсумовуючи, дитина з рецидивуючим халязіоном вимагає оцінки стану рефракції та, в разі необхідності, підбору коригуючих окулярів. Це усуває хронічні запальні процеси повік, спричинені порушеннями рефракції. Оскільки рецидивучий халязіон виникає в ході різних хронічних захворювань необхідно оцінити загальний стан здоров’я дитини та застосувати тактику дій, відповідну до діагнозу. Для місцевого лікування халязіону необхідна співпраця з офтальмологом. Важливим фактором запобігання повторним запальним процесам кон’юнктив та повік, особливо при комп’ютерному зоровому синдромі, є відповідна гігієна зору.