Чи є температурна крива та тривалість гарячки (кількість днів) важливими для прогнозування етіології бактеріальної інфекції? Чи існують достовірні дослідження на цю тему?

Гарячка виникає внаслідок підвищення температури, встановленої в центрі терморегуляції (set point) в гіпоталамусі, під впливом пірогенів, головним чином інтерлейкіну 1 (ІЛ-1α та ІЛ-1β), кахектину (ФНП-α), інтерлейкіну 6 (ІЛ-6) та інтерферонів (ІФН), які з'являються в сироватці крові під впливом різних внутрішніх та зовнішніх подразників, насамперед стимуляції моноцитів та макрофагів у процесі інфекції. Таким чином, окрім самої інфекції на гарячку впливають різні індивідуальні фактори та використовувані лікарські засоби, наприклад, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) та глюкокортикоїди (ГК). Чим сильніша і триваліша стимуляція макрофагів і чим більша індивідуальна чутливість центру терморегуляції, тим вища температура і тим довше триває гарячка. Висока температура може бути як реакцією на вірусну інфекцію (наприклад, грип, триденну лихоманку [раптову екзантему], інфекційний мононуклеоз, ВІЛ-інфекцію, кір) або ж її ускладненням (наприклад, пневмонії, менінгіту), так і симптомом супутніх бактеріальних інфекцій (наприклад, стрептококової ангіни або пневмококової пневмонії). При гострих вірусних інфекціях гарячка зазвичай триває 3-4 дні, але при деяких захворюваннях, таких як інфекційний мононуклеоз або у випадку розвитку ускладнень при вірусних захворюваннях (наприклад, грипозної пневмонії), вона триває довше. Тому важко зробити якісь суттєві клінічні висновки про етіологію хвороби за тривалістю гарячки. Подібно нехарактеристичною є температурна крива, за винятком, можливо, гектичної гарячки, яку також називають септичною, що протікає зі значним зниженням температури тіла (наприклад, без гарячки вранці, а вдень або ввечері — висока температура) і найчастіше виникає в ході бактеріальних інфекцій, таких як сепсис, емпієма, бактеріальний ендокардит, а також тяжких інфекційних захворювань, таких як бруцельоз і малярія (P. vivax). На практиці різновид температурної кривої дозволяє лише оцінити, посилюється чи послаблюється захворювання.

Щодо значення ступеня підвищення температури, у дітей віком до 3-х років із гарячкою >39 oC більше вірогідні тяжкі бактеріальні інфекції, включаючи латентну бактеріємію (у дітей, невакцинованих від пневмоків), сепсис, інфекцію сечовивідних шляхів, пневмонію та менінгіт.

Підводячи підсумок — на жаль, ні тривалість гарячки, ні перебіг температурної кривої не є достатньо специфічними, щоб зробити на їх основі суттєві клінічні висновки та встановити діагностичну тактику. Дуже висока температура часто вказує на тяжкі інфекції, незалежно від їхньої етіології. Це можуть бути бактеріальні (наприклад, сепсис, пієлонефрит, гнійний менінгіт, черевний тиф) або вірусні (наприклад, грип, кір, інфекційний мононуклеоз) інфекції, а також ускладнення вірусних інфекцій (наприклад, менінгіт, енцефаліт або пневмонія). На практиці тип температурної кривої дозволяє лише оцінити, посилюється чи послаблюється захворювання.