Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.
Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.
Зробіть пожертвуСубглотичний ларингіт зазвичай викликається вірусами, найчастіше вірусом парагрипу (типи 1–3), але також іншими, такими як вірус грипу, риновіруси та аденовіруси. До менш поширених причин запалення належать: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, чужорідне тіло, анатомічні дефекти, вплив іритантів та алергенів (пилок рослин, кліщі домашнього пилу).
Запалення, яке виникає 1–2 рази на рік в осінньо-зимовий сезон, не вважається патологічним явищем і не потребує діагностики. Однак я вважаю, що симптоми ларингіту, що виникають, наприклад, 1 раз на місяць або при кожній банальній інфекції, потребують диференційної діагностики, хоча і не обов’язково щодо алергії. Слід провести широку діагностику, включаючи ларингобронхоскопію, з метою виключення анатомічних дефектів, наприклад, ларинготрахеомаляції, яка часто зустрічається у таких ситуаціях. У дітей, у яких не виявлено явної причини запалення, слід продовжувати ларингологічно-пульмонологічний моніторинг.
При диференційній діагностиці слід також враховувати «спазматичний круп» (spasmodic croup) — рідкісний діагноз, повідомлення про який все ж зустрічаються в літературі . Клінічний перебіг крупу подібний до типового субглотичного ларингіту, але не виникають типові продромальні симптоми. Стридор і гортанний кашель майже завжди з’являються вночі і мають рецидивуючий характер. Не спостерігається ані лихоманки, ані риніту. Симптоми зникають через кілька годин і з’являються знову протягом наступних ночей. Вираженість цих симптомів значно зменшує вдихання дитиною холодного повітря. Між епізодами кашлю у дитини немає жодних симптомів. Вважається, що цей рідкісний варіант крупу може зустрічатися зокрема у дітей із алергією.
Загалом, у дітей з рецидивуючим субглотичним ларингітом не рекомендується рутинне виконання досліджень щодо наявності алергії. Однак у випадку анамнезу, як індивідуального (наприклад, харчова алергія, атопічний дерматит), так і сімейного, що свідчить про наявність атопії, я рекомендувала би поглибити діагностику дослідженнями щодо алергії на інгаляційні алергени. Однак навіть позитивні результати тестів однозначно не підтверджують причинно-наслідковий зв’язок між запаленням та алергією.
1. Petrocheilou A., Tanou K., Kalampouka E. i співавт.: Viral croup: diagnosis and a treatment algorithm. Pediatr. Pulmonol., 2014; 49 (5): 421–429
2. Greifer M., Santiago M.T., Tsirilakis K. i співавт.: Pediatric patients with chronic cough and recurrent croup: the case for a multidisciplinary approach. Int. J. Pediatr. Otorhinolaryngol., 2015; 79 (5): 749–752
3. Rankin I., Wang S.M., Waters A. i співавт.: The management of recurrent croup in children. J. Laryngol. Otol., 2013; 127 (5): 494–500