Синкопальні стани у дітей

Які дослідження необхідно провести у дитини після синкопе?

Синкопальні стани є частою проблемою, особливо серед молоді. Спостерігаються у приблизно 15 % здорових дітей. Слід розрізняти синкопе (раптова, повна короткочасна втрата свідомості з супутнім зниженням постурального тонусу м’язів та спонтанним відновленням свідомості) та пресинкопе, які не супроводжуються втратою свідомості. Більшість синкопальних станів у дітей (приблизно 80 %) мають доброякісний характер і не вимагають госпіталізації (нейрогенні, вазовагальні, рефлекторні, ортостатичні синкопальні стани).

Додатково необхідно проводити диференційну діагностику синкопальних станів з іншими причинами втрати свідомості, до яких належать захворювання нервової системи (зокрема епілепсія, напад мігрені). Вони становлять приблизно 20 % випадків синкопе. Найрідкіснішою причиною втрати свідомості є загрозливі для життя метаболічні порушення, напр.: гіпоглікемія, гіперглікемія, анафілаксія та небезпечні аритмії і структурні захворювання серця.

Перший елемент діагностики — це диференційна діагностика доброякісного синкопе з втратою свідомості, викликаною іншою причиною. Для того, щоб зідентифікувати пацієнтів, які вимагають поглибленої діагностики, під час обстеження необхідно зібрати детальний сімейний анамнез щодо наявності: епілепсії, метаболічних захворювань, цукрового діабету, захворювань серця, кардіоміопатій, аритмій, випадків раптової серцевої смерті у членів сім’ї віком <50-ти років, а також змін на електрокардіограмі (ЕКГ). Наступним кроком є оцінка обставин, за яких виникло синкопе, симптомів, що йому передували, та супутніх проявів, а також зв’язку між синкопе і фізичним навантаженням. Також необхідно запитати про те, як досі виглядала переносимість фізичного навантаження, і виключити травму голови. Можуть бути показання до проведення простих лабораторних досліджень з метою виключення найчастіших причин втрати свідомості, зокрема синкопе (глюкоза, іонограма, морфологія крові, ЕКГ).

Якщо обставини, за яких виникло синкопе, вказують на його нейрогенний характер (напр. класичне вазовагальне синкопе, яке розвивається під час тривалого перебування у вертикальному положенні, напр. під час шкільної лінійки), під час об’єктивного обстеження не виявлено відхилень, а результати додаткових досліджень в межах норми, подальшу діагностику і лікування можна проводити амбулаторно. Необхідно рекомендувати вживання більшого об’єму рідини, досолювання страв та виконання вправ, які протидіють надмірному розширенню венозного русла. За відсутності покращення або у разі рецидивуючих синкопальних станів показана консультація кардіолога в амбулаторних умовах.

Синкопальні стани, які спостерігаються безпосередньо після фізичного навантаження, найчастіше виникають з редистрибуції крові до розширених кровоносних судин скелетних м’язів. Вони не пов'язані з небезпечними ускладненнями. Госпіталізація не є необхідною, якщо можна встановити детальні обставини, за яких розвинулось синкопе.

У разі синкопального стану з тривалою втратою свідомості (тривалістю більше кількох десятків секунд), судомами, вогнищевою симптоматикою, аномальним записом електроенцефалограми (ЕЕГ) і розвитком сонливості після нападу необхідне проведення консультації невролога та оцінки очного дна в ургентному порядку. Вказана ситуація також становить показання до госпіталізації.

Поступлення у лікарню та кардіологічна діагностика також необхідні у випадку дітей, у яких синкопальний стан виник під час навантаження, після переляку, напр. голосним звуком, або ж йому передувало посилене серцебиття чи біль у грудній клітці. Діагностика в стаціонарних умовах є показаною, якщо під час об’єктивного обстеження виявлено симптоми серцевої недостатності, голосний серцевий шум (потенційні причини — це зокрема стеноз аортального клапана, гіпертрофічна кардіоміопатія з обструкцією вихідного тракту), аритмії, патологічно повільну серцеву діяльність або неправильний артеріальний тиск. Показання до діагностики у стаціонарних умовах також становлять патологічні зміни на записі ЕКГ: порушення атріовентрикулярної провідності, синдром преекзитації, синдром подовженого QT, надшлуночкова або шлуночкова тахікардія, ознаки гіпертрофії шлуночків або ознаки ішемії міокарда.

Госпіталізація також є необхідною у випадку дітей, у яких вазовагальні синкопальні стани порушують щоденний ритм життя або рецидивують, незважаючи на вживання збільшеного об’єму рідини, більшого вживання солі та ортостатичного тренування.

Дослідження очного дна, окрім суто неврологічної діагностики, необхідно провести у дітей, яким проводять діагностику у зв’язку з артеріальною гіпертензією. Діти з вазовагальними синкопальними станами зазвичай не вимагають консультації окуліста.

Підсумовуючи, якщо дані анамнезу вказують на синкопе нейрогенного характеру, результати базових досліджень перебувають в межах норми, а синкопальні стани не порушують щоденної активності дитини, подальшу діагностику можна проводити в амбулаторних умовах. Поступлення у лікарню та проведення кардіологічної діагностики рекомендують у дітей, в яких синкопальний стан виник під час навантаження, після переляку (напр. голосним звуком), а також, якщо появі синкопе передувало посилене серцебиття або біль в грудній клітці, а також дітей, у яких виявлено аномалії під час об’єктивного обстеження або на записі ЕКГ.