Підтвердження хронічного панкреатиту

Які з тестів, що оцінюють функцію підшлункової залози, слід провести для постановки діагнозу хронічного панкреатиту?

Miroslav Vujasinovic, MD, PhD: На даний момент ймовірно найкращим є визначення фекальної [панкреатичної] еластази-1. Воно не є ідеальним, однак в минулому у нас було безліч проблем з діагностуванням екзокринної панкреатичної недостатності і врешті, приблизно 20 років тому, ми отримали спочатку фекальний хімотрипсин, а пізніше — фекальну еластазу. Це дослідження є простим, не дуже дорогим, і на даний момент доступним у більшості європейських країн. Це чудовий тест у випадку тяжкої панкреатичної екзокринної недостатності. На жаль, у випадку легких або середньотяжких форм захворювання чутливість і специфічність є нижчими.

У деяких центрах в Європі застосовують дихальні тести. На жаль, вони не є широко доступними, а також є дорогими. У нашому центрі ми також використовуємо секретин-стимульовану магнітно-резонансну холангіопанкреатографію (МРХПГ), яка іноді може допомогти [поставити діагноз], однак даний інструмент є далеко не ідеальним для діагностування панкреатичної екзокринної недостатності.

Чудовим тестом являється 72-годинна колекція калу та вимірювання жиру. На жаль, це дуже незручно. Нікому це не подобається, ані пацієнтам, ані працівникам лабораторії, у зв’язку з чим в Європі це дослідження проводять лише у декількох лабораторіях.

Підсумовуючи, що стосується підходу до пацієнта, однозначно найкращим першим кроком є дослідження фекальної еластази-1. Якщо його виконання не є можливим, тоді, на мою думку, панель діагностики вмісту нутрієнтів у сироватці крові і виявлення дефіцитів у результатах лабораторних тестів у поєднанні з клінічними проявами також можуть бути допоміжними для постановки діагнозу.