Чи довготривале вживання інгаляційних глюкокортикоїдів — наприклад при астмі — може впливати на гортань і спричинити дисфонію?

Чи довготривале вживання інгаляційних глюкокортикоїдів — наприклад при астмі — може впливати на гортань і спричинити дисфонію?

Imran Satia: З нашого досвіду ми бачимо, що симптоми дисфонії частіше спостерігаються у пацієнтів, які вживають кортикостероїди в інгаляторі сухого порошку (DPI). Інгаляційні кортикостероїди — це і дозовані аерозольні інгалятори під тиском (MDI), які містять аерозольний розчин, але також і кортикостероїди у DPI.

Ларингеальні прояви, такі як дисфонія чи навіть кандидоз, який є дуже поширеним, мають тенденцію до більш частого розвитку при застосуванні кортикостероїдів у DPI, однак це також значною мірою залежить від техніки їх застосування.

Перше, що ми радимо усім пацієнтам, перед тим як призначаємо їм будь-який інгалятор – це перевірити їхню техніку проведення інгаляції. Ми часто просимо наших медсестер, які займаються астмою («asthma nurses») і співпрацюють з нами, щоб вони забезпечили пацієнтам можливість систематичної перевірки, яка б дала впевненість у тому, що їх інгаляційна техніка є оптимальною.

Якщо ж говорити про конкретний симптом — ларингеальну дисфонію — то з нашого досвіду вона має інтермітуючий характер, а її перебіг з часом покращується. Ефективною може бути заміна препарату інгаляційного кортикостероїду або зниження його дози.

Важливо пам’ятати про те, що інгаляційні кортикостероїди відрізняються за розміром частинок препарату. Чим меншим є розмір частинок, тим вищою є ймовірність того, що лікарський засіб осідатиме у легенях, а не в горлі. Необхідно ретельно підбирати такі інгалятори, у яких розмір частинок є меншим, завдяки чому зростає ймовірність осідання препарату в легенях, а не у верхній частині горла.

Підсумовуючи, на мою думку найважливішим елементом є забезпечення правильної техніки, щоб пацієнт отримав адекватне навчання і навики, але також і вибір інгалятора з меншим розміром частинок, що забезпечить краще осідання в легенях.