Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.
Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.
Зробіть пожертвуЗапис здійснено під час 5th McMaster International Review Course in Internal Medicine (MIRCIM).
Д-р Леонард Вартофскі (Leonard Wartofsky) — професор медицини у Georgetown University Hospital, голова-емерит Відділу Медицини у Washington Hospital Center, та у минулому президент American Thyroid Association and the Endocrine Society.
У пацієнта старшого віку з гострим епізодом фібриляції передсердь, який отримав аміодарон у відділенні екстреної медичної допомоги, розвинулись ознаки і симптоми тиреотоксикозу. Пацієнту необхідно провести комп’ютерну томографічну ангіографію (КТ-ангіографію) в ургентному порядку. Якою повинна бути наша тактика, раціональна щодо щитоподібної залози?
Leonard Wartofsky, MD, MPH: У випадку аміодарон-індукованого тиреотоксикозу (АІТ) важливо те, який це саме тип тиреотоксикозу.
Аміодарон може викликати так званий 1-й тип або 2-й тип АІТ. AIT 1-го типу виникає у пацієнтів, які в анамнезі завичай мають захворювання щитоподібної залози, зокрема хворобу Грейвса-Базедова, Хашимото, вузловий зоб, тощо. Йод, який міститься в аміодароні, стимулює нормальні або гіперфункційні ділянки надмірно виробляти тиреоїдний гормон. АІТ 2-го типу — це деструктивний тиреоїдит, який типово розвивається у нормальних залозах, малих щитоподібних залозах, і аміодарон руйнує тканину щитоподібної залози та вивільнює гормон.
Ключова проблема полягає в тому, що аміодарон настільки багатий йодом. Це приблизно 39 % йоду. Типова таблетка чи капсула містить 200 мг, що означає 78 мг йоду. Це 78,000 мікрограмів, а нормальна потреба щитоподібної залози у йоді складає приблизно від 100 до 150 мікрограмів. Це величезний надмір йоду і для того, щоб знати, як проводити лікування, необхідно розрізнити, чи це 1-й тип, йод-індукований, чи 2-й тип, аміодарон-індукований.
АІТ 1-го типу можна діагностувати можливо за допомогою захоплення радіоактивного йоду чи сканування сестамібі, однак при АІТ 2-го типу захоплення йоду не відбуватиметься у зв’язку з деструкцією і цього робити не слід. При АІТ 1-го типу, оскільки нормальна тиреоїдна функція ще деякою мірою збережена, ми можемо лікувати пацієнта антитиреоїдними лікарськими засобами (пропілтіоурацил чи тіамазол). При АІТ 2-го типу лікувати будемо стероїдами; антитиреоїдні лікарські засоби не показані та не ефективні.
У випадку пацієнта, якого ви описали, що мав експозицію до аміодарону, нам необхідно знати, чи це АІТ 1-го типу чи 2-го типу, для того, щоб продовжувати терапію, а також знати, що стосується вашого питання, чи безпечним було б проводити наступне навантаження йодом. На мою думку, це безпечно. Якщо вкрай важливо провести КТ-дослідження чи дослідження з контрастуванням, судинне дослідження з метою лікування гострої коронарної події, у такому разі ми це робимо. Додатково можна застосувати інші речовини, що заблокують поглинання йоду щитоподібною залозою, наприклад тіоціанат чи перхлорат, і тоді можна безпечно ввести дозу йодовмістного контрасту.