Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.
Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.
Зробіть пожертвуРисунок 1. Wikimedia Commons
Наявність свіжої крові або згустків крові у калових масах називають кровотечею з заднього проходу. Варто розрізняти наявність свіжої крові лише на туалетному папері або у вигляді смужок на калових масах чи наявну біля калу у воді в унітазі від згустків крові чи крові, перемішаної з каловими масами. Така орієнтовна оцінка дозволяє приблизно окреслити, чи джерелом кровотечі є власне задній прохід (анус, відхідник) чи кровотеча відбулася у просвіті кишківника і тому кров має вже змінений вигляд (напр. у вигляді згустків чи смужок, перемішаних із каловими масами).
Кровотечу з заднього проходу точно не слід ігнорувати, хоча найчастішою її причиною є геморой. Проте, з іншої сторони, кровотеча може бути симптомом раку товстого кишківника, виліковної хвороби — при умові її викриття на ранньому етапі. Злегковаження кровотечі з заднього проходу може привести до запізнілої діагностики та змарнувати шанс на одужання.
При появі кровотечі з заднього проходу необхідно звернутися до лікаря, який найімовірніше виконає обстеження товстого кишківника. Найпростішим, проте також діагностично цінним обстеженням є пальцеве ректальне обстеження (так зв. обстеження per rectum), доповнене ендоскопією за допомогою короткого апарату — аноскопу, або дещо довшого — ректоскопу. Якщо під час цього обстеження в особи віком до 40-ка років лікар із впевненістю встановить діагноз гемороїдальної хвороби, то абсолютної необхідності у продовженні діагностики немає.
Відсутність змін в анусі, невпевненість щодо зв’язку між кровотечею з заднього проходу та гемороєм, вік старше 40-ка років, обтяжений сімейний анамнез щодо раку товстого кишківника або поява інших симптомів (анемія, втрата маси тіла) схиляє до ендоскопічної оцінки усього товстого кишківника — колоноскопії.
Гемороїдальну хворобу лікують консервативно, за допомогою місцевих засобів. Більш тяжкі зміни можуть вимагати оперативного лікування (див. Хірургічне лікування гемороїдальних вузлів). Кровотеча із дивертикулів найчастіше є періодичною та не вимагає лікування, хоча іноді необхідною є операція, проте запальні захворювання вимагають специфічного для них фармакологічного лікування. Поліпи, найчастіше аденоми, тобто доброякісні пухлини, іноді попереджують розвиток раку і їх можна лікувати ендоскопічно, так само, як і судинні зміни. При раку товстого кишківника необхідним є хірургічне лікування.
Варто звернути увагу на використання ліків, які порушують коагуляцію (згортання крові), напр. ацетилсаліцилова кислота чи антивітамін К, які можуть впливати на інтенсивність кровотечі при кожному з наведених станів. Іноді необхідною є модифікація такого лікування до моменту опанування кровотечі.
Рідко трапляється так, що кровотечі при легких хворобах товстого кишківника призводять до анемії, яка вимагає трансфузії (переливання) крові або поповнення препаратами заліза.