Що нам відомо про амантадин?

Амантадин — це лікарський засіб, який був розроблений як інгібітор вірусу грипу. Це речовина, яка пригнічує активність білка M2 вірусу грипу (цей білок проявляє активність іонного каналу та бере участь в ініціації оскільки більшість штамів грипу до нього стійкі). Проте, це лікарський засіб, профіль безпеки якого у людей було досліджено, і щодо цього немає жодних сумнівів.

Друге властивість амантадину — інгібувати ендоцитоз, без якого деякі віруси нездатні проникати всередину клітини. Існує думка, що інгібування коронавірусів, в тому числі SARS-CoV-2, здійснюється саме шляхом пригнічення ендоцитозу.

Однак ця концепція заснована на тому ж припущенні, що й ідея про хлорохін. В обох випадках пригнічення ендоцитозу призводить до інгібування інфікування вірусом пухлинних клітин in vitro, і в обох випадках це артефакт. Чому? Тому що in vivo віруси використовують абсолютно інший шлях проникнення в тканину легенів, ніж в пухлинні клітини, які характеризуються надмірною активністю ендосомних протеаз. Іншими словами, ефект, що спостерігається in vitro, повністю зникає in vivo. Це було показано зокрема в клінічних дослідженнях щодо застосування хлорохіну. Отже, цей механізм можна не розглядати.

Якщо ж обговорювати питання інгібування іонного каналу, коронавіруси також містять білок, що володіє цією активністю. Це структурний білок E (Envelope), але в даному випадку роль самого іонного каналу нез'ясована. Хоча блокування активності каналу знижує вірулентність вірусу, воно не усуває його здатність заражати.

Є 2 роботи, які демонструють взаємодію амантадину з білком E коронавірусів. Одна з них — біохімічна робота, що показує вплив на очищений білок. Автори відзначають слабко виражене інгібування білка в ізольованій системі.

Друга — це структурна і дуже цікава робота. Нещодавно вона з'явилася в «Nature»1. Робота вказує на те, щов іонному каналі білка E коронавірусів є «кишеня», яку можна було б використати в майбутньому для проектування ліків, і що різні сполуки, зокрема амантадин, зв'язуються з цією ділянкою.

Хоча це цікава концепція, досі ніхто не продемонстрував, що — навіть в дослідженнях in vitro — амантадин інгібує реплікацію вірусу шляхом втручання в активність іонного каналу. Таким чином, у даний час немає ніяких доказів того, що амантадин може пригнічувати інфекцію, спричинену SARS-CoV-2. Ми говоримо про наукові докази.

Є ще й клінічна реальність. Почалися дослідження з пошуку іншого чинника, іншого механізму, який ми не здатні виявити в лабораторії, і, можливо, на основі якого амантадин якимось чином буже допомагати у лікуванні COVID-19.

У нас є результати одного нерандомізованого ретроспективного дослідження, проведеного з залученням близько 400 осіб. На основі результатів автори відзначають, що, на їхню думку, призначення амантадину пацієнтам з COVID-19 не є обґрунтованим. Було зазначено, що підставою для можливої ​​зміни підходу могло б стати проведення більш масштабного рандомізованого дослідження, проте автори не бачать жодних наукових підстав для проведення такого дослідження. На їхню думку, це мало перспективно.

Такими знаннями ми володіємо на даний момент.

Також були розпочаті клінічні спостереження. Однак це не той підхід, який дасть будь-яку відповідь — пригадується історія з хлорохіном. Спостереження без контрольної групи не мають особливої ​​цінності, оскільки більшість пацієнтів із SARS-CoV-2 одужують без будь-якого лікування. Важко визначити, чому конкретний пацієнт почувається краще.

Розмови про лікування і побудова плану лікування, заснованого виключно на спостереженнях, відносять цю діяльність до сфери альтернативної медицини. Сучасна медицина має ґрунтуватися на статистиці, по-перше, на наукових даних, а по-друге — на клінічних. На сьогоднішній день таких даних щодо амантадину немає.

Звичайно ж, якщо такі дані з'являться, рекомендації доведеться змінити. Однак ми повинні ґрунтуватися на фактах.