Менеджмент травми хребта у хворих дорослого віку

Дата: 9 вересня, 2022
Автор: Grzegorz Cebula
Додаткова інформація

Вступ

Ризик ушкодження хребта і спинного мозку в результаті отриманих травм становить близько 3%, однак більше половини пацієнтів з даним типом травми має <35 років. У групі пацієнтів з ушкодженнями хребта переважають чоловіки (4:1). У 40–50% цей вид травм отримують в результаті ДТП, на другому місці (приблизно 20%) — в результаті падіння з висоти.

Травми хребта зазвичай супроводжуються травмами інших частин тіла.

Механізми виникнення тупих травм хребта

• надмірне випрямлення (надмірний рух голови та шиї дозаду), напр., від удару обличчям об лобове склопід час автомобільної аварії

• надмірне згинання (надмірне рух голови і шиї вперед), наприклад, під час стрибків вниз головою у мілку воду

• розчавлення, напр., в результаті падіння на ноги або голову з висоти, що вдвічі перевищує зріст

• ротація (надмірне обертання тулуба або шиї та голови, що спричиняє рух однієї сторони хребта відносно іншої), напр., під час обертання транспортного засобу під час аварії на мотоциклі

• бічна травма (надмірне згинання голови та шиї вбік), наприклад, внаслідок бічного удару в автомобільній аварії

• розтягування (на відміну від розчавлення), наприклад, під час аварій на мотоциклах, скутерах в результаті удару об низько звисаючу гілку або канат

Ознаки можливого ураження спинного мозку

Механізм ушкодження

• тупа травма області над ключицями

• стрибок у воду

• аварія на мотоциклі або велосипеді

• падіння

• проникаюча травма в області хребта

• значна сила травми

Суб’єктивні симптоми:

• біль у шиї або спині

• сенсорні порушення — оніміння, поколювання

• рухові порушення — м'язова слабкість або відсутність активних рухів

Об’єктивні симптоми:

• біль при рухах або пальпації ділянки хребта

• деформація контурів хребта

• гіпертонус м'язів

• втрата чутливості

• м'язова слабкість, млявий параліч

• відсутність контролю над сечовим міхуром або анальних сфінктерів

• ерекція

• симптоми нейрогенного шоку

Поширені причини невиявлення травм хребта і спинного мозку

• порушення свідомості

• серйозні травми інших частин тіла

• відсутність болю і деформації в місці пошкодження

• неправильна оцінка РГ

• травма спинного мозку без змін на РГ — (spinal cord injury without radiological abnormalities — SCIWORA)

• упущення підозри на виникнення травми хребта

Нейрогенний шок

Відносний гіповолемічний шок, спричинений порушенням функції вегетативної нервової системи при травмах шийного або грудного відділів хребта. Результатом є відсутність регуляції тонусу судинної стінки, за що відповідає симпатична нервова система.

Симптоми

• падіння артеріального тиску

• нормальна або уповільнена частота серцевих скорочень

• рожева шкіра з правильною температурою

Симптоми спінального шоку можуть маскувати внутрішню кровотечу, особливо в черевну порожнину — відсутність компенсаторного пришвидшення частоти серцевих скорочень і спазму периферичного русла у відповідь на крововтрату.

Спінальний шок

Симптоми, які з'являються в результаті повного порушення цілісності спинного мозку

• млявий параліч скелетних м’язів

• відсутність чутливості

• відсутність контролю над сечовим міхуром або анальними сфінктерами

• ерекція

Лікування

• Стабілізація хребта, спочатку мануальна, потім з використанням відповідного обладнання. При іммобілізації на дошці в першу чергу закріпіть ремені, а потім прикріпіть бічні стабілізатори.

• Прохідність дихальних шляхів — забезпечення прохідності без закидання голови дозаду. Під час інтубації надається перевага мануальній стабілізації, яку виконує друга особа.

• Дихання — забезпечення належної вентиляції. Серйозні травми спинного мозку можуть призвести до відсутності дихання або обмеження дихальних м’язів лише діафрагмою.

• Кровообіг — симптоми спінального шоку. Інфузійна терапія, іноді також необхідне застосування пресорних амінів (адреналіну). Слід уникати падіння САТ <70 мм рт.ст. Оптимальними значеннями САТ є 80–90 мм рт. ст. Тривале падіння артеріального тиску може спричинити вторинне пошкодження спинного мозку.

Деякі клінічні дослідження вказують на те, що використання метилпреднізолону може бути корисним при травмах спинного мозку, але результати не зовсім переконливі, і таке лікування не повинно бути рутинним. У цій ситуації перед початком лікування розважливим підходом вважається консультація з фахівцем.

Література

Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie