Мавпяча віспа — діагностичні та лікувальні аспекти

Скорочення: CDC — Центр з контролю та профілактики захворювань, ECDC — Європейський центр з профілактики та контролю захворювань, EEA — Європейська економічна зона, MPX (Monkeypox) — мавпяча віспа, MPXV (Monkeypox virus) — вірус мавпячої віспи, MSM — чоловіки, які практикують секс із чоловіками, НПР — небажана поствакцинальна реакція, ПЛР (polymerase chain reaction) — полімеразна ланцюгова реакція, PEP — постконтактна профілактика, PHE — Public Health England, PrEP (preexposure prophylaxis) — передекспозиційна профілактика, ЗІЗ — засоби індивідуального захисту, ЄС — Європейський Союз, ВООЗ (World Health Organization) — Всесвітня організація охорони здоров'я

[...]

Як проводиться лабораторна діагностика MPX? Що є біологічним матеріалом?

M.G.: Діагностичні матеріали, які використовуються для підтвердження або виключення інфекції MPXV, це: мазки з поверхні ураження та/або ексудату, зішкріб зі шкіри з патологічними змінами (лусочки) або струпи ураження.12

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує використовувати метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) для діагностики MPX. У лабораторії виділяють ДНК за допомогою комерційних наборів для виділення нуклеїнових кислот, а потім проводять ПЛР, щоб підтвердити або виключити наявність вірусної ДНК у зразку. Серед діагностичних протоколів, які використовують різні центри, також є двоетапні протоколи, коли перший ПЛР-тест виявляє віруси роду Orthopoxvirus,, але не розпізнає підвид. Після отримання позитивного результату такого тесту можна провести дослідження ПЛР у напрямку MPXV або геномне секвенування для виконання філогенетичного аналізу. Зараз комерційних тестів на ринку немає, тому діагностичні лабораторії проводять ПЛР-тестування з використанням праймерів (характерних ділянок ДНК), опублікованих у міжнародних наукових журналах.

ВООЗ не рекомендує використовувати серологічні тести для діагностики інфекції, спричиненої MPXV.

Як зібрати та відправити біологічний матеріал на дослідження MPX?

M.G.: Будь-який зібраний діагностичний матеріал, що походить від особи з підозрою на інфекцію MPXV, слід розглядати як високоінфекційний. Збір матеріалу здійснюється навченим персоналом із застосуванням відповідних ЗІЗ, а саме: одноразового флізелінового халату, 2-х пар лабораторних рукавичок, фільтруючої маски класу FFP2 та захисних окулярів або захисного щитка.

Діагностичний матеріал з уражень шкіри (види біологічного матеріалу — див. питання Як проводиться лабораторна діагностика MPX? Що є біологічним матеріалом?). Згідно з рекомендаціями ВООЗ, слід забезпечити 2 зразки від пацієнта (якщо дозволяють ресурси), а зібраний матеріал помістити у вірусне транспортне середовище (VTM) або в буфер для інактивації вірусу. Допускається поміщати більшу кількість фрагментів однотипних ушкоджень шкіри в одну пробірку з VTM. Не слід об’єднувати в одній пробірці різні типи уражень, тобто хворобливі зміни, струпи та везикулярну рідину.12 ДНК вірусу, що міститься у зразку, досить стабільна, однак зібраний матеріал слід передати в діагностичну лабораторію та з дотриманням необхідних умов охолодження. При транспортуванні зразків необхідно дотримуватися правил біобезпеки. Контейнер, що містить біологічний матеріал, повинен мати маркування видимим знаком «біологічна небезпека» або «інфекційний матеріал».

Згідно з рекомендаціями ВООЗ, заморожування зразків при температурі -70 °C необхідне, якщо вони зберігаються >60 днів – прим. ред.).

Матеріал слід транспортувати при температурі <0°C (бажано з сухим льодом), а упаковка повинна складатися з 3-х шарів:

1) внутрішнього — стерильного, герметичного, який не б’ється та в який поміщається зразок

2) вторинного — жорсткого, щільного, що містить абсорбуючий матеріал

3) зовнішнього — жорсткого, що зберігає холод і має належне маркування.

Після закриття кожну частину упаковки необхідно продезінфікувати і тільки потім упаковувати в наступний шар. Документація повинна бути розміщена на зовнішній частині та належним чином забезпечена. Направлення на аналіз та дані пацієнта поміщаються в окремий конверт, прикріплений до зовнішньої упаковки. Зі зразком необхідно надати дані пацієнта, в тому числі інформацію про поїздки за кордон за останні 3 тижні та щеплення від натуральної віспи:

Яку лікувальну тактику необхідно застосувати у пацієнта з MPX?

W.R., M.P.: При легкій формі захворювання лікування зазвичай симптомне. Пацієнтам із симптомами дегідратації може знадобитися парентеральна регідратація. Дослідження in vitro показали ефективність проти MPXV 3-х ЛЗ із противірусною активністю бринцидофовіру, цидофовіру та тековірімату.5,14

Тековірімат отримав позитивний висновок від Європейського агентства з лікарських засобів (EMA) для використання у випадках MPX у людей. Проте наразі доступ до ліків обмежений.5

Бринцидофовір (аналог цидофовіру) був зареєстрований у червні 2021 року Управлінням з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) для використання у людей, інфікованих вірусом натуральної віспи. Однак дані про ефективність застосування у випадках MPX дуже обмежені. ЛЗ недоступний в ЄС (не був допущений до обороту) і може спричинити пошкодження печінки. 5,14

Відповідно до Центрів з контролю та профілактики захворювань (Centers for Disease Control and Prevention — CDC), противірусне лікування слід розглядати в осіб:

1) при тяжкому перебігу захворювання (напр., енцефаліт, геморагічний діатез)

2) з групи ризику тяжкого перебігу захворювання:

а) в осіб з імуносупресією

б) діти віком <8 років

в) вагітних або жінок, які годують груддю

г) осіб з ≥1-м ускладненням (вторинна бактеріальна інфекція, гастроентерит із вираженим блюванням і діареєю, бронхопневмонією, супутнім захворюванням, яке може вплинути на перебіг MPX)

3) у яких відбулася атипова передача вірусу (напр., через потрапляння бризок в очі, рот, інші анатомічні області, такі як геніталії або анус), а зараження MPX може складати особливу загрозу.14

Як довго вірус зберігається в зовнішньому середовищі?

W.R., M.P.: Поксвіруси характеризуються високою стійкістю до висушування, дії температури та змін рН, що означає, що вони можуть залишатися в навколишньому середовищі та зберігати свої інфекційні властивості протягом тривалого часу (іноді навіть років).5 Завдяки зниженому вмісту ліпідів у капсиді, вони можуть бути менш чутливими до органічних дезінфікуючих засобів порівняно з іншими капсидними вірусами.

Детальні рекомендації щодо лікарняної гігієни та прибирання домашніх приміщень, в яких перебувала особа, хвора на МРХ, видали: ECDC,5 Public Health England (PHE)15 та ECDC16.

Чи можна запобігти MPX шляхом профілактичних щеплень?

M.Ś.: Специфічної вакцини проти MPX не існує. У дослідженнях, проведених у 1980-х роках , щодо використовуваних щеплень проти натуральної віспи, показано, що вони також забезпечували перехресний захист від MPX (за оцінками, ефективність може досягати 85%). Однак в останні роки вакцинація проти натуральної віспи була проведена лише невеликому відсотку військовослужбовців і служб екстреної медичної допомоги.

На даний момент у нас немає вакцини проти MPX, але в 2013 році в ЄС/ЄЕЗ була зареєстрована вакцина 3-го покоління проти натуральної віспи — Imvanex (препарат не доступний на комерційному ринку; зареєстрований в США під назвою JYNNEOS) .

Наразі ECDC не рекомендує широкого використання вакцини проти натуральної віспи для профілактики MPX.