Вакцинація проти кору персоналу закладів охорони здоров’я. Рекомендації американського консультативного комітету з питань вакцинації (ACIP)

Скорочення: MMR (КПК) — комбінована вакцина проти кору, епідемічного паротиту і краснухи

Вступ

З огляду на контакт із хворими або з інфекційним матеріалом персонал закладів охорони здоров’я є нараженим на інфекційні захворювання, розвиток яких можна попередити за допомогою щеплень. Персонал також може бути джерелом інфікування пацієнтів і співробітників, а епідемії інфекційних хвороб у закладах охорони здоров’я можуть мати серйозні наслідки для фінансів (кошт ліквідації епідемії, зокрема тимчасового припинення діяльності у сфері послуг), іміджу (втрата довіри пацієнтів), а також юридичні наслідки (позови про відшкодування). Саме тому як працедавець, так і працівник є відповідальними за проведення ефективних заходів з метою попередження інфекцій під час виконання службових обов’язків, а також за охорону пацієнтів від трансмісії інфекційного захворювання, яке можна попередити завдяки вакцинації.

Мета настанов

Оптималізація програм профілактики та контролю інфекцій в закладах охорони здоров’я з метою охорони пацієнтів та персоналу від негативних наслідків інфекційних захворювань, які можна попередити завдяки вакцинації.*

Цільова аудиторія

Лікарі, медсестри і медбрати, медичні аналітики, лаборанти, фізіотерапевти, дієтологи, техніки і решта персоналу закладів охорони здоров’я (див. визначення нижче), спеціалісти, які є відповідальними за інфекційний контроль у закладах охорони здоров’я, менеджери закладів охорони здоров’я та решта керівного персоналу.

Методика опрацювання рекомендацій

У склад Робочої Групи з питань Програму Щеплень Персоналу Закладів Охорони Здоров’я увійшли: науковці — спеціалісти в галузі педіатрії, сімейної медицини, внутрішніх хвороб, медицини праці та екологічної медицини; федеральні і штатні спеціалісти у сфері публічного здоров’я; представники Американського Товариства Епідеміологів Закладів Охорони Здоров’я (Society for Healthcare Epidemiology of America) та Консультативного Комітету з питань Інфекційного Контролю Закладів Охорони Здоров’я (Healthcare Infection Control Practices Advisory Committee). Робоча група опрацювала схему настанов і тісно співпрацювала з відповідними спеціалістами, які працюють в Американських Центрах Контролю Захворювань (Centers for Disease Control and Prevention), котрі написали, скорегували або актуалізували окремі розділи настанов на базі опублікованих раніше рекомендацій ACIP щодо щеплень у профілактиці окремих інфекційних захворювань. Робоча група рецензувала робочу версію настанов та внесла зауваження. Скореговану версію документу прийнято шляхом голосування під час спільного засідання ACIP у лютому 2011 року.

Визначення

Персонал закладів охорони здоров’я — всі особи, які працюють у будь-якому закладі охорони здоров’я (незалежно від того, чи отримують заробітну платню), котрі мають чи можуть мати контакт з пацієнтом або інфекційним матеріалом, зокрема зі зразками, забір яких проведено від пацієнта, контамінованим медичним інструментарієм, контамінованими поверхнями чи контамінованим повітрям. До цієї групи також зараховують (окрім перерахованих вище адресатів настанов): санітарів, санітарки, стоматологічний персонал, терапістів, аптекарів, персонал моргу, студентів та учнів, які проходять заняття або практику в закладах охорони здоров’я, волонтерів та персонал, який безпосередньо не приймає участі в опіці над пацієнтом, але потенційно наражений на інфекцію, яка передається від інших працівників і/або пацієнтів (напр., працівники адміністрації, охорони, прибиральники).

Вакцинація проти кору

1. Рекомендуємо, щоб персонал закладів охорони здоров’я мав протикоровий імунітет.

Кір є високо контагіозним захворюванням, яке передається повітряно-крапельним шляхом. Заразливість зберігається впродовж 4-х днів перед появою висипань та впродовж 4-х днів від їх появи. До появи програм вакцинації кір був поширеним захворюванням — кожен хворів до моменту досягнення зрілого віку. Навіть один хворий може стати причиною вибуху локальної епідемії. Кір — це тяжке захворювання, яке змушує більшість хворих зголоситися на прийом до лікаря або в лікарню. У зв’язку з цим персонал закладів охорони здоров’я, порівнюючи з загальною популяцією, є більшою мірою наражений на контакт із хворими на кір, а в разі розвитку захворювання — не лише відповідає за ризик ускладнень, а також стає джерелом інфекції для піддатливих пацієнтів (зокрема з групи ризику ускладнень).

Заклади охорони здоров’я нерідко є вогнищами епідемії кору, а її ліквідація вимагає значних фінансових витрат та спричиняє серйозні організаційні проблеми (включно з тимчасовим припиненням діяльності).

До ускладнень кору належать зокрема пневмонія з тяжким перебігом та енцефаліт. Госпіталізації вимагає 1 на 10 хворих, в 1 на 500 зберігаються тривалі неврологічні прояви в результаті енцефаліту, а 1 на 1000 хворих помирає.

2. Рекомендуємо, щоб у кожного працівника закладу охорони здоров’я оцінити докази протикорового імунітету, а результат зановувати в його документації.

На користь протикорового імунітету промовляє щонайменше один з нижче наведених доказів:

1) відповідно задокументоване, правильно проведене щеплення 2 дозами вакцини проти кору або кору, епідемічного паротиту і краснухи (MMR) — перша доза не раніше, ніж у віці 1-го року, друга щонайменше 28 днів пізніше. В такому випадку проведення контрольних серологічних досліджень (оцінка специфічних IgG в сироватці) не рекомендується, оскільки навіть негативний результат не становить показання для введення додаткових доз MMR (з часом концентрація специфічних антитіл зменшується, незважаючи на клінічний імунітет до захворювання)

2) наявність в сироватці антитіл класу IgG проти вірусу кору (неоднозначні результати слід визнати негативними)

3) лабораторно підтверджений перенесений кір (результат в медичній документації).

Результат оцінки слід занотувати в документації працівника (медичній або іншій) та забезпечити легкий доступ до неї у разі виникнення такої необхідності (напр. епідемії кору).

3. Рекомендуємо, щоб якомога швидше вакцинувати 2-ма дозами MMR персонал, у якого не виявлено достовірних доказів наявності протикорового імунітету. Особам, які, відповідно до документації, отримали лише одну дозу MMR, слід негайно ввести другу дозу вакцини.

Проведення серологічного дослідження з метою оцінки специфічних IgG в сироватці перед вакцинацією працівника, який не був вакцинований (або немає документації), або у якого лабораторно не підтверджено захворювання на кір, не є необхідним (хоча в деяких закладах спеціалісти також можуть визнати рентабельною процедуру, відмінну від запропонованої). В той же час рішуче не рекомендуємо проводити це дослідження перед вакцинацією під час епідемії кору, оскільки це безпідставно відтермінує проведення вакцинації, що знизить ефективність заходів, метою яких є контроль захворювань.

Вакцина MMR (яку застосовують відповідно до рекомендацій — коментар ред.) є безпечною і ефективною для профілактики захворювань на кір (ефективність 95 % після введення 1 дози у віці ≥12 місяців і 99 % після 2 доз). Дві дози MMR, застосовані з інтервалом у щонайменше 28 днів, забезпечують довготривалу охорону. Хоча після вакцинації концентрація специфічних антитіл у сироватці поступово зменшується, однак дослідження у дітей виявили, що навіть через 10 років вона зберігається вище рівня, який вважається захисним.

Після введення MMR у дорослих дуже рідко спостерігаються наступні небажані поствакцинальні реакції: анафілаксія (1,0–3,5 реакцій/мільйон доз), тромбоцитопенія, індукована атенуйованим вірусом кору або краснухи (3–4/100 000 доз), артралгія (близько 25 % сприйнятливих до краснухи жінок) або симптоми гострого артриту (близько 10 % жінок) внаслідок дії атенуйованого вірусу краснухи (однак ризик і вираженість тромбоцитопенії чи артриту після захворювання на кір або краснуху є у декілька разів вищим, ніж після MMR — коментар ред.). Суглобові прояви зазвичай зберігаються впродовж щонайменше 1 дня до 3 тижнів, спонтанно минають і рідко рецидивують. Однак не підтверджено зв’язку між хронічними суглобовими проявами та вакцинацією MMR.

Результати проведених досліджень також не підтвердили зв’язку між вакцинацією MMR та: глухотою, ретинопатією, невритом зорового нерву, синдромом Гійєна-Барре, цукровим діабетом 1-го типу, хворобою Крона чи аутизмом.

Після вакцинації MMR атенуйований вірус краснухи може бути присутнім у жіночому молоці. Таким чином жінка, яка годує грудьми, може заразити свою дитину, однак інфікування протікає безсимптомно і не становить загрози для дитини. В інших випадках після введення MMR немає трансмісії вірусів на особи з оточення. Таким чином, немає показань до будь-яких обмежень службових обов’язків у працівників, котрі нещодавно пройшли вакцинацію MMR.

* Від Редакції: Опрацювання настанов стосується виключно ситуації підвищеного ризику інфекції, асоційованого з виконанням службових обов’язків у закладах охорони здоров’я, однак не включає індивідуальних показань, пов’язаних зі станом здоров’я працівника (напр., хронічного захворювання, вагітності) або з наявністю інших факторів ризику (напр. вік, закордонна подорож в ендемічні райони). У вказаних випадках слід слідувати загальним рекомендаціям щодо окремих щеплень.