Чи для підтвердження астма-ХОЗЛ перехресту необхідно підтвердити варіабельність обструкції під час спірометрії?

Скорочення: АХП — астма-ХОЗЛ перехрест, ОФВ1 — об’єм форсованого видиху за першу секунду, ФЖЄЛ — форсована життєва ємність легень, ГК — глюкокортикоїд(и), LAMA (long acting anticholinergics) — антихолінергічні лікарські засоби тривалої дії, LABA (long acting β2-agonists) — β2-агоністи тривалої дії, ПШВ — пікова швидкість видиху, ХОЗЛ — хронічне обструктивне захворювання легень

Чи для підтвердження діагнозу астма-ХОЗЛ перехресту необхідно підтвердити варіабельність обструкції під час спірометрії?

Ні. У настановах GINA (Global Initiative for Asthma) вимога підтвердження варіабельного ступеня бронхообструкції стосується діагностування астми, однак не є абсолютно необхідною для діагностування синдрому перехресту (астма-ХОЗЛ перехрест — АХП).1 Методи підтвердження надмірної варіабельності бронхообструкції, які пропонує GINA, є все ж придатними для диференційної діагностики астми та ХОЗЛ.

Вони включають:

1. Покращення ОФВ1 >12 % і 200 мл після бронхолітику (також часто спостерігається у хворих із ХОЗЛ; лише покращення ОФВ1 >15 % і 400 мл більшою мірою промовляє на користь діагнозу астми).

2. Покращення ОФВ1 >12 % і 200 мл після протизапальної терапії тривалістю 4 тижні.

3. Середнє добове коливання ПШВ >10 %.

4. Зниження ОФВ1 під час провокаційної проби — з навантаженням (>10 % і 200 мл), із метахоліном або гістаміном (≥20 %), гіпервентиляцією, гіпертонічним розчином NaCl або манітолом (≥15 %).

5. Варіабельність ОФВ1 між контрольними оглядами (>12 % і 200 мл).

Відсутність будь-якої з вищевказаних ознак суттєво знижує ймовірність діагнозу астми (та АХП), в той час як варіабельність бронхообструкції у хворого з ХОЗЛ (з ОФВ1/ФЖЄЛ нижче нижньої межі норми [НМН]) свідчить на користь діагнозу АХП. Тим не менш не являється критерієм підтвердження, оскільки у багатьох хворих із «типовим» ХОЗЛ спостерігаються деякі з перелічених вище ознак. Слід пам’ятати про те, що у випадку співіснування астми та ХОЗЛ ще немає офіційної дефініції захворювання та детальних діагностичних критеріїв, у зв’язку з чим настанови щодо діагностики АХП базуються радше на критичній клінічній оцінці та вказують виключно на інструменти, які полегшують постановку діагнозу.