Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.
Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.
Зробіть пожертвуПідсумок результатів дослідження BB-meta-HF, презентація яких відбулась під час конгресу European Society of Cardiology, Париж 2019.
Порушена функція нирок — захворювання, яке часто спостерігається, особливо у пацієнтів із серцевою недостатністю. Більше того, також асоціюється з гіршим прогнозом і вищим ризиком смерті хворих. Дані пацієнтів із запущеною нирковою недостатністю зазвичай не враховуються у рандомізованих клінічних дослідженнях, а доступні дані щодо лікування цієї групи хворих значною мірою базуються на аналізі підгруп проведених клінічних досліджень. Під час конгресу European Society of Cardiology (ESC) 2019 д-р Dipak Kotecha з University of Birmingham представив результати аналізу, який включав рандомізовані дослідження, проведені із залученням понад 18 тисяч хворих із серцевою недостатністю, лікованих бета-блокаторами.
Автори проаналізували пацієнтів із фракцією викиду лівого шлуночка менше 50 %, окремо з фібриляцією передсердь та синусовим ритмом. Лише 11 % досліджуваних мали нормальну функцію нирок, яку визначено як показник клубочкової фільтрації (рШКФ) >90 %. Функція нирок була обернено пропорційною до ризику смерті. Враз зі зниженням рШКФ на 10мл/хв ризик смерті зростав на приблизно 12 %. Наявність анемії також асоціювалася з гіршим прогнозом, незалежно від ступеня ниркової недостатності. Застосування бета-блокаторів у пацієнтів з помірно-тяжкою нирковою недостатністю дозволило покращити погноз та знизити ризик смерті у цих хворих. Незважаючи на більшу кількість супровідних захворювань, користь у даній групі була схожою, як у пацієнтів зі збереженою функцією нирок. Необхідність припинення терапії була однаковою, незалежно від функції нирок. Більше того, застосування бета-блокаторів не асоціювалося з погіршенням ступеня ниркової недостатності.
Як підкреслюють автори дослідження, ниркова недостатність залишається значущою клінічною проблемою у пацієнтів із серцевою недостатністю, однак вона не повинна суттєвим чином впливати на рішення щодо застосування і дозування бета-блокаторів у цій групі хворих.