Гінекомастія

Збільшення однієї або обох молочних залоз у юнаків або чоловіків, що викликане непухлинною гіперплазією залозистої тканини, іноді, з гіперплазією жирової тканини. Гіперплазія виключно жирової тканини — псевдогінекомастія (ліпомастія).

Патомеханізм та причини

Патомеханізм:

1) підвищення концентрації вільного (біологічно активного) естрадіолу по відношенню до вільного тестостерону в крові внаслідок:

а) посилення біосинтезу естрогенів (в період статевого дозрівання [фізіологічно], при новоутвореннях яєчок [що виробляють естрогени або гонадотропіни], при гіпертрофії або пухлинах наднирників);

б) зменшення біосинтезу андрогенів (при гіпогонадизмі або у старших чоловіків);

в) збільшення синтезу печінкою глобуліну, що зв’язує статеві гормони (ГЗСГ; напр. при гіпертиреозі), який має більшу спорідненість до тестостерону, ніж до естрадіолу;

г) сповільнення матаболізму естрогенів і андрогенів (напр. при цирозі печінки або хронічній нирковій недостатності);

2) місцеве збільшення активності ароматази (ферменту, що перетворює тестостерон у естрадіол), напр. при ожирінні або через зловживання алкоголем;

3) надмірна чутливість молочної залози до естрогенів;

4) вроджений дефект андрогенного рецептора або його заблокування екзогенними факторами, напр. ЛЗ з антиандрогенною дією (спіронолактон, кетоконазол, еналаприл, верапаміл, ранітидин, омепразол).

Класифікація, в залежності від віку, в якому з’явились симптоми, та найчастіших причин:

1) у хлопців віком 13–14 років — пубертатна гінекомастія;

2) у чоловіків зрілого віку — гінекомастія, що залишилась з пубертатного віку, ідіопатична, медикаментозна, або як симптом гормональних порушень та інших захворювань (симптоматична), напр. новоутворення;

3) сенільна гінекомастія — спричинена гормональними порушеннями або симптоматична.

Діагностика

1. Суб’єктивне та об’єктивне обстеження: анамнез щодо прийому ЛЗ. Необхідно встановити швидкість збільшення молочних залоз, а також наявність болючості та відчуття напруження в молочних залозах. Під час огляду молочної залози, вкладіть її між вказівним і великим пальцями і оцініть консистенцію, еластичність, а також рухомість залозистої тканини відносно оточуючих тканин, за допомогою прозорої лінійки визначте розмір зміни, що дозволить згодом контролювати ефективність лікування; легким натисканням слід перевірити, чи немає витікання виділень з соска. Проведіть загальний фізикальний огляд, оцініть яєчка, зовнішні статеві органи та периферичні лімфатичні вузли. Слід шукати симптоми гіпертиреозу та гіперкортицизму, печінкової та ниркової недостатності, а також пухлин ЦНС.

2. Допоміжні дослідження:

1) лабораторні дослідження — загальний аналіз периферичної крові, показники функції печінки та нирок, гормональні дослідження — концентрації естрадіолу, загального тестостерону, ГЗСГ, пролактину, ФСГ, ЛГ, ТТГ у сироватці крові; маркери новоутворення зі статевих клітин (β-ХГЛ і α-фетопротеїн);

2) візуалізаційні дослідження — УЗД обох молочних залоз (з метою виключення новоутворення молочної залози та диференційної діагностики гінекомастії з ліпомастією) і яєчок (пошук пухлини), при підозрі на гормонально активні пухлини — УЗД, КТ або МРТ наднирників, МРТ гіпофіза, РГ грудної клітки;

3) біопсія молочної залози — при підозрі на рак молочної залози (особливо, якщо ураження має підвищену щільність та/або нерухоме по відношенню до оточуючих тканин і має неоднорідну структуру).