Пальці у формі «барабанних паличок»

Етіологія та патогенез

Пальці у формі «барабанних паличок» («пальці Гіппократа») виникають внаслідок проліферації сполучної тканини на суглобовій поверхні дистальних фаланг пальців рук, рідше стоп, що призводить до опуклості нігтів, які набувають форми «годинникового скла» ≥180° (у нормі ≈160°) →рис. 1.31-6. Механізм розвитку невідомий.

Рисунок 6. Барабанні пальці

Причини:

1) легеневі — рак та інші пухлини легень, легеневий фіброз, хронічні запальні захворювання (напр., ХОЗЛ, абсцес легені, емпієма плеври, бронхоектатична хвороба, туберкульоз легень), муковісцидоз, саркоїдоз;

2) серцеві — вроджені ціанотичні вади серця, інфекційний ендокардит бактеріальної етіології;

3) захворювання ШКТ — хвороба Крона, виразковий коліт, цироз печінки (біліарний та портальний);

4) гормональні — дифузний токсичний зоб, гіперпаратиреоз;

5) ідіопатичні пальці у формі «барабанних паличок».

Пальці у формі «барабанних паличок» на обох руках є характерною ознакою центрального ціанозу. Пальці у формі «барабанних паличок» лише на одній руці є наслідком пошкодження артеріального кровообігу в даній кінцівці внаслідок відкритої артеріальної (Боталової) протоки, аневризми (напр., аорти або підключичної артерії) чи артеріїту. Можуть бути складовою гіпертрофічної остеоартропатії (болісного утворення нової кістки під періостом), при якій додатково виникають: згрубіння періосту, що можна відчути на непокритих м’язами кісткових поверхнях (ділянки гомілковостопних та зап’ясних суглобів), і пальпаторна болісність цих ділянок; набряк, болісність та ознаки рідини в суглобах (найчастіше в колінних); у первинній формі (пахідермоперіостоз, синдром Турена-Соланте-Голе) може розвинутись згрубіння шкіри, особливо волосистої шкіри голови, яка формує складки. Найчастішою причиною вторинної гіпертрофічної остеоартропатії є рак легені, але найбільший ризик його розвитку пов’язаний з новоутвореннями плеври.

Діагностика

З метою діагностування та з’ясування причини розвитку гіпертрофічної остеоартропатії треба виконати РГ діафізів довгих (трубчастих) кісток (згрубіння періосту). Завжди виконують РГ органів грудної клітки з огляду на підвищений ризик недрібноклітинного раку легень.