Посилене серцебиття

Неприємне відчування серцебиття внаслідок змін частоти, ритму або сили серцевих скорочень.

Етіологія та патогенез

Причини:

1) захворювання серця — передусім, порушення ритму або провідності, ішемічна хвороба серця, вади серця, ендокардит, кардіоміопатії, серцева недостатність;

2) психічні розлади — невроз, панічні атаки, депресія, іпохондричні розлади;

3) шкідливі звички та ЛЗ — алкоголь (зловживання або припинення вживання), кофеїн, нікотин, амфетамін, кокаїн, антихолінергічні препарати, агоністи β2-адренорецепторів, β-блокатори (припинення приймання), глікозиди наперстянки, теофілін, нітрати, адреналін;

4) метаболічні порушення — гіпертиреоз, гіпоглікемія, гіпокаліємія, гіпо- і гіперкальціємія, гіпо- і гіпермагніємія, феохромоцитома, менопауза;

5) інші — анемія, гарячка, вагітність, емоційний стрес, фізичне навантаження, гіпервентиляція, мігрень.

Клінічна класифікація: ритмічне чи неритмічне; нападоподібне (раптовий початок та раптове закінчення) чи ненападоподібне (прискорюється та зникає поступово).

Діагностика

1. Суб’єктивне та об’єктивне обстеження: варто встановити, як відчувається серцебиття (напади, швидкість, ритмічність, локалізація), обставини його появи, можливі супутні симптоми (напр., перевтома, запаморочення, дискомфорт або біль у грудній клітці, задишка, поліурія, зомління або знепритомнення). При об’єктивному обстеженні оцінюється частота та ритмічність серцевої діяльності, відповідність до периферичного пульсу, варіабельність серцевих тонів (напр., мінлива гучність І тону вказує на шлуночкову тахікардію), наявність патологічних серцевих тонів та шумів.

2. Допоміжні дослідження: ЕКГ у спокої, холтерівське моніторування, ехокардіографія, інші обстеження — залежно від підозрюваної причини.