Біль у вусі

Симптом захворювання зовнішнього та середнього вуха (первинна оталгія) або патологічних змін, розташованих поза вухом (вторинна оталгія, проекційний біль).

Етіологія та патогенез

1. Механізми:

1) запальні або травматичні зміни в зовнішньому вусі (значно виражена чутлива іннервація окістя зовнішнього слухового отвору та шкіри);

2) захворювання середнього вуха — підвищення (напр., внаслідок накопичення ексудату при гострому середньому отиті [ГСО]) або значне зниження (напр. при дисфункції євстахієвої труби) тиску в барабанній порожнині;

3) проекційний біль — результат спільної іннервації вуха та інших структур голови і шиї чутливими волокнами тих же черепно-мозкових (V, VII, IX, X) або шийних (С2 і С3) нервів.

Захворювання внутрішнього вуха, як правило, не викликають болю.

2. Причини болю у вусі:

1) зовнішнє вухо:

а) дифузний зовнішній отит — бактеріальний (найчастіше [т. зв. вухо плавця]) або грибковий, перихондрит;

б) фурункул зовнішнього слухового проходу;

в) бешиха вушної раковини;

г) вушний оперізувальний лишай (синдром Рамсея-Ханта);

д) екзема (алергійна, контактна);

е) механічне, термічне ушкодження (обмороження, опік);

є) стороннє тіло або сірчана пробка;

ж) пухлини, еозинофільна гранульома, гранулематозний поліангiїт;

2) середнє вухо:

а) отит — ГСО, загострення хронічного отиту, гостре бульозно-геморагічне запалення барабанної перетинки (бульозний мірингіт);

б) мастоїдит;

в) пухлина, що розташована в барабанній порожнині, або компресія чи пухлинна інфільтрація євстахієвої труби;

г) дисфункція євстахієвої труби — запалення, пухлина, гранулематозний поліангіїт;

д) травма (пошкодження і перфорація барабанної перетинки) — пряма механічна травма барабанної перетинки або голови, баротравма (напр., під час авіаперельоту, дайвінгу, вибуху), акустична (напр., рок-концерт, дискотека);

3) проекційний біль (вторинна оталгія):

а) захворювання зубів (найчастіша причина проекційного болю у вусі) — пульпіт, запалення ясенних кишень, травма, непрорізаний ІІІ моляр;

б) запалення або травма скронево-нижньощелепного суглоба;

в) запалення або дегенеративні зміни в шийному відділі хребта;

г) невралгія — трійчастого нерва, шийних нервів;

д) запалення сусідніх з вухом структур — привушних залоз, носа та глотки, навколоносових пазух, скроневої артерії;

е) запалення віддалених структур — глотки та мигдаликів, шийних лімфатичних вузлів, щитоподібної залози, паратонзилярні абсцес або інфільтрація;

є) злоякісні пухлини дна ротової порожнини, нижньої частини глотки, мигдалика, гортані;

ж) афти, гостре запалення слизової оболонки ротової порожнини та язика;

з) захворювання стравоходу — езофагіт, рефлюксна хвороба, кила стравохідного отвору діафрагми, стороннє тіло;

и) захворювання гортані — гострий ларингіт, травма, запалення перстнеподібно-черпакуватого суглоба, рак;

і) захворювання серцево-судинної системи — інфаркт міокарда, аневризма;

ї) інші — кривошия, новоутворення та ушкодження голови і шиї, запалення лицевого нерва (параліч Белла).

Діагностика

Зрідка є ізольованим симптомом — дані з анамнезу та фізикального обстеження (детальне обстеження органів голови та шиї) полегшують встановлення причини:

1) час появи:

а) раптово — захворювання з гострим перебігом, найчастіше ГСО або травма, стороннє тіло;

б) поступово — захворювання, що перебігають повільніше (напр., запалення зовнішнього слухового проходу, сірчана пробка, дисфункція євстахівої труби, рак нижньої частини глотки або гортані);

2) інтенсивність та характер:

а) сильний, з постійною інтенсивністю, або такий, що посилюється, інколи пульсівний — найчастіше ГСО, травма, фурункул зовнішнього слухового проходу;

б) тупий, з меншою інтенсивністю — дифузне запалення зовнішнього слухового проходу, сірчана пробка, стороннє тіло, хронічний середній отит (під час загострень), дисфункція євстахієвої труби, інколи ексудативний середній отит (ЕСО);

в) короткий гострий або колючий, пронизливий, такий, що періодично з’являється – невралгія;

г) свербіж або відчуття подразнення — дифузне запалення зовнішнього слухового проходу, екзема на шкірі зовнішнього вуха, сірчана пробка або стороннє тіло;

д) переривчастий, періодичний — проекційний біль;

3) тривалість:

а) гострий (до кількох днів) — гострий отит або травма; у випадку баротравми, акустичної або механічної травми барабанної перетинки гострий біль виникає безпосередньо після травми та минає самостійно протягом 1–2 год, при ГСО посилюється аж до моменту розриву барабанної перетинки або до моменту дренування;

б) хронічний — напр., хронічне запалення зовнішнього слухового проходу, стороннє тіло або сірчана пробка, новоутворення вуха, деякі види проекційного болю;

4) місце розташування:

а) поверхнево — вушна раковина, зовнішній слуховий отвір та прохід;

б) глибоко — середнє вухо;

5) зміна інтенсивності болю під час конкретних дій та у визначеному положенні:

а) посилюється в положенні лежачи або під час ковтання — ГСО;

б) посилюється під час відтягування та відгинання вушної раковини, особливо стиснення або відгинання козелка вушної раковини — запалення або фурункул зовнішнього слухового проходу, бешиха, перихондрит;

в) посилюється при жуванні, кусанні — запалення або фурункул зовнішнього слухового проходу, патологічні зміни у скронево-нижньощелепному суглобі;

6) характерні анамнез та результати фізикального обстеження:

а) гарячка — може вказувати на інфекцію;

б) симптоми інфекційного запалення у верхніх дихальних шляхах, риніт — вказують на ГСО;

в) блювання — ГСО або хронічний СО та його ускладнення;

г) відчуття закладання вуха — ГСО, ЕСО, сірчана пробка або стороннє тіло в зовнішньому слуховому проході; дисфункція євстахієвої труби (зникнення цього симптому або зменшення його інтенсивності після проби Вальсальви);

д) погіршення слуху — захворювання середнього вуха (ГСО, ЕСО, хронічний отит, травма), сірчана пробка або стороннє тіло в зовнішньому слуховому проході;

е) шум, дзвін у вухах, запаморочення — первинна оталгія;

є) кашель або чхання — ГСО, стороннє тіло в зовнішньому слуховому проході (рефлекторний кашель);

ж) анамнез, що вказує на рецидивні ГСО — ЕСО або хронічний СО;

з) витікання гнійних виділень із зовнішнього слухового проходу — отит (якщо витікання пов’язане зі значним зниженням інтенсивності болю або його припиненням — вказує на ГСО з перфорацією барабанної перетинки або прорив і очищення фурункула; якщо біль триває або посилюється, незважаючи на витікання з вуха — вказує на дифузне запалення зовнішнього слухового проходу; хронічне або рецидивне витікання виділень з різким неприємним запахом, зазвичай без болю — вказує на хронічний середній отит [біль свідчить про загострення запального процесу]);

и) витікання крові зі слухового проходу — травма (барабанної перетинки або кісток основи черепа);

і) зміни на шкірі вушної раковини або навколо неї: еритема — зовнішній отит, бешиха, перихондрит або хондрит, мастоїдит, опіки або механічна травма; набряк — зовнішній отит, бешиха, перихондрит або хондрит, мастоїдит або субперіостальний абсцес соскоподібного відростка, опік або механічна травма, паротит, лімфаденіт; почервонілий вузлик з інфільтрацією при основі — фурункул; везикулярні висипання — оперізувальний лишай, простий герпес; рани, крововиливи та екхімози, петехії — механічна травма; асиметричне відставання вушної раковини — мастоїдит.

У кожному випадку болю у вусі необхідно зробити отоскопію, яка має вирішальне значення для визначення причини первинної оталгії →рис. 1.5-1. Якщо не вдається встановити причину, необхідно виключити захворювання, що загрожують серйозними наслідками (зазвичай це можна зробити з високою ймовірністю на основі анамнезу та фізикального обстеження): злоякісний некротичний зовнішній отит (особливо при цукровому діабеті, імунодефіциті, у похилому віці); холестеатома; інфаркт міокарда, запалення скроневої артерії; злоякісна пухлина.

Рисунок 1. Алгоритм з’ясування причини болю у вусі у молоді та дорослих

Алгоритм дій при нез’ясованій причині болю у вусі (результат отоскопії в межах норми):

1) в осіб віком ≤40-ка р. → спочатку необхідно розглянути симптоматичне лікування; якщо симптоми зберігаються, треба провести подальші діагностичні дослідження;

2) в осіб віком >50-ти р. → визначте ШОЕ в межах діагностики запалення скроневої артерії;

3) в осіб віком >50-ти р. або із симптомами чи факторами ризику новоутворення (паління тютюну, надмірне вживання алкоголю, дисфагія, втрата маси тіла, хронічна захриплість, вплив іонізувального випромінювання) → скеруйте хворого до отоларинголога з метою проведення ендоскопічного дослідження носа та гортані.