Галітоз

Галітоз — це неприємний запах з рота при видиху повітря, який відчуває людина, яка страждає цим захворюванням, та/або особи, які знаходиться в безпосередньому оточенні.

Справжній галітоз (об’єктивно відчувається неприємний запах з рота):

1) фізіологічний — виникає після нічного відпочинку (зниження вироблення слини) і зникає після чищення зубів, вживання рідини або прийому їжі; також: неприємний запах, викликаний тютюнокурінням, вживанням деяких продуктів (напр., часнику, цибулі) та напоїв (напр., алкоголю), який триває до кількох годин

2) патологічний — має конкретну патологічну причину.

Псевдогалітоз: пацієнт відчуває неприємний запах з рота, але це не підтверджується іншими людьми (напр., близькими, лікарем) або об’єктивним галіметром. Його різновидом є галітофобія — пацієнт відчуває занепокоєння і тривогу, пов’язані з переконанням, що з рота відчувається неприємний запах, хоча насправді такого запаху немає.

Етіологія та патогенез

У >90 % випадків неприємний запах з рота походить лише з ротової порожнини. В основному це викликано леткими сполуками сірки, які є продуктами метаболізму грамнегативних анаеробних бактерій, присутніх у ротовій порожнині, які розщеплюють білкові речовини, що містяться в слині, злущеному епітелії та залишках їжі. Галітоз посилюється зниженням фізіологічного кліренсу ротової порожнини через тривалу перерву в їжі (напр., нічний відпочинок, голодування) або порушення слиновиділення. Леткі сполуки сірки також можуть утворюватись за участю бактерій поза ротовою порожниною. Інші леткі речовини з неприємним запахом, які можуть бути присутніми у видихуваному повітрі →нижче.

Причини патологічного галітозу:

1) у ротовій порожнині або горлі — недостатня гігієна порожнини рота (включаючи залишки їжі під протезами, мостами чи ортодонтичними апаратами), наліт на спинці язика, захворювання пародонту та ясен (напр., гінгівіт, пародонтоз), захворювання зубів (напр., відкрита гангрена пульпи), захворювання слизової оболонки порожнини рота (виразки [можливий зв’язок з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою], нориці в ротовій порожнині, некроз і розпад пухлинної тканини в ротовій порожнині), зниження слиновиділення (ксеростомія; при синдромі Шегрена, променевому ураженні слинних залоз, медикаментозне [ЛЗ з атропіновою дією, діуретики]), тонзиліт, утворення каменів мигдаликів у післязапальних криптах (тонзилоліти), перитонзилярний абсцес;

2) в носовій порожнині — запалення придаткових пазух носа, стороннє тіло в носових шляхах (особливо у дітей), пухлини;

3) у нижніх дихальних шляхах — бронхоектатична хвороба із накопиченням гнійного вмісту, грибкова суперінфекція, абсцес легені, некроз і розпад неопластичних тканин при раку легені;

4) у травному тракті — дивертикул Ценкера (зрідка — інші дивертикули стравоходу), ахалазія, рак стравоходу, рак шлунка, регургітація травного вмісту (напр., при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі);

5) інші — уремія — запах аміаку, печінкова недостатність (fоetor hepaticus; запах, що асоціюється із зіпсованими яйцями, рибою, затхлістю, викликаний меркаптанами), кетоацидоз — запах ацетону, триметиламінурія — синдром запаху риби, гіперметіонінемія — запах, що асоціюється з вареною капустою.

Діагностика

Діагноз ґрунтується переважно на даних, отриманих від пацієнта, включаючи інформацію про неприємний запах, який люди з близького оточення відчувають з його рота. Це має бути органолептично перевірено лікарем під час відвідування (через мінливість виникнення неприємного запаху з рота протягом доби, його невиявлення під час відвідування не виключає діагнозу). Виявити леткі сполуки сірки у видихуваному повітрі можна за допомогою галіметра. При визначенні причини галітозу передусім враховують його взаємозв’язок з порожниною рота → треба зібрати анамнез щодо гігієни, провести огляд, консультацію стоматолога; потім розглянути доцільність консультації оториноларинголога та подальші допоміжні дослідження залежно від підозрюваної етіології.

Лікування

1. Етіологічне лікування: якщо причина виявлена.

2. Симптоматична тактика

1) поліпшення гігієни порожнини рота — ретельне чищення зубів, бажано після кожного приймання їжі, очищення міжзубних проміжків зубною ниткою, видалення нальоту з язика, полоскання ротової порожнини рідиною, що містить хлоргексидин, цетилпіридинію хлорид (вони мають антибактеріальну дію, через що зменшують утворення летких сполук сірки в порожнині рота), діоксид хлору (окислює леткі сполуки сірки та сірковмісні амінокислоти) або цинк (іони цинку зв’язують сульфідні радикали та пригнічують ріст бактерій, що виробляють леткі сполуки сірки в ротовій порожнині);

2) припинення тютюнопаління та споживання часнику, цибулі тощо;

3) вживання належної кількості рідини;

4) жування м’ятної жуйки без цукру (збільшує вироблення слини, освіжає дихання).

3. При псевдогалітозі з розладами нюху та смаку рекомендується консультація невролога, а в інших випадках — направлення хворого до психолога чи психіатра.