Запальна реакція, в основному підшкірної жирової клітковини, спричинена некрозом ліпоцитів. Може також стосуватись жирової тканини в будь-якій іншій локалізації, а також перебігати з симптомами з боку різних систем та органів. Причина невідома. Провокуючі фактори: травми (також пов'язані з навмисним скаліченням), хімічні речовини із зовнішньою дією, біохімічні порушення в організмі (напр., підвищення активності ферментів підшлункової залози), інфекції. Може супроводжувати інші системні захворювання сполучної тканини (СЧВ), лімфопроліферативні новоутворення, гістіоцитоз.
КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГ
Найчастішою є ідіопатична форма (хвороба Вебера-Крісчена); зазвичай розвивається у жінок білої раси. Основний симптом: дуже болючі вузлуваті патологічні утворення в підшкірній жировій клітковині, розташовані переважно на кінцівках, рідше в ділянці тулуба. Загостренню хвороби часто передують біль у суглобах і м'язах та субфебрилітет. Патологічні утворення в підшкірній жировій клітковині зберігаються протягом декількох тижнів, гояться із формуванням «тарілкоподібних» шрамів. Рідше виникають нориці, з яких виділяється оліїстий асептичний вміст. Іноді супутньо проявляються артрит, серозит, нефрит, ураження печінки і системи крові. Вузли у підшкірній жировій клітковині можуть співіснувати з хворобами підшлункової залози (панкреатитом, псевдокистами, посттравматичним ушкодженням, ішемією), а в деяких випадках приєднується артрит і тоді формується тріада симптомів — паннікуліт, артрит, панкреатит.
1. Лабораторні дослідження: під час загострень хвороби спостерігається значне підвищення ШОЕ, лейкоцитоз із перевагою нейтрофілів, анемія, іноді протеїнурія та підвищена кількість еритроцитів і лейкоцитів в осаді сечі, підвищена активність ліпази в сироватці (у хворих зі змінами в підшлунковій залозі).
2. Гістологічне дослідження біоптату, узятого на ранній стадії захворювання з місця із запальними змінами, виявляє некроз ліпоцитів, наявність макрофагів, що містять фагоцитовані ліпіди, тромботичні зміни в судинах, а на більш пізній стадії фіброз.
3. РГ уражених суглобів: звуження суглобових щілин і вогнища остеолізису.
Діагноз встановлюють на основі типових змін у гістологічній картині. Суттєвим (окрім змін у підшкірній жировій клітковині) є визначення наявності інших уражень, які могли б мати зв'язок із паннікулітом (напр., це може бути перший прояв захворювання підшлункової залози); а також вирішення питання чи захворювання є ідіопатичним, чи теж є складовою іншого патологічного синдрому. Необхідно виключити навмисне ушкодження шкіри у осіб із психічними розладами.
Вузлувата еритема, інфекція підшкірної жирової клітковини.
Ідіопатичну форму лікують НПЗП, а загострення з тяжким перебігом — ГК або імуносупресантами (циклоспорин, циклофосфамід).