Васкуліт, який характеризується відкладенням депозитів, що містять кріоглобуліни (моно- або поліклональні імуноглобуліни IgM, скерованих проти IgG, які випадають в осад при низькій температурі) у дрібних судинах (в основному в капілярах, венулах або артеріолах) і їх наявністю в крові. Розрізняють ідіопатичний васкуліт, асоційований із кріоглобулінемією, коли його етіологія є невідомою, а також васкуліт, асоційований із встановленою етіологією (із зараженням HCV [≈ 80 % випадків], лімфопроліферативними або аутоімунними захворюваннями).
Клінічна картина
1) загальні прояви — в т. ч. субфебрилітет, втома;
2) шкірні зміни — піднесена еритема у >90 %, зазвичай на нижніх кінцівках (холод спричиняє появу нових змін), синдром Рейно;
3) ниркові симптоми, пов'язані з гломерулонефритом — переважно периферичні набряки і артеріальна гіпертензія;
4) ураження нервової системи — периферична полінейропатія (особливо у HCV-інфікованих), ураження черепно-мозкових нервів, васкуліт ЦНС;
5) інші — біль м’язів і суглобів, рідше лімфаденопатія, гепато- і спленомегалія, шлунково-кишкові розлади. При вторинній формі можуть бути присутні симптоми основного захворювання. Часто перебігає у формі загострень, що зазвичай тривають 1–2 тижні, після яких виникає ремісія, що триває від кількох днів до кількох місяців. З часом розвивається ниркова недостатність; ураження нирок погіршує прогноз. Найчастішою причиною смерті є інфекція.
Діагностика
На основі клінічних симптомів та підтвердження наявності кріоглобулінів у крові; супутнім є значне зниження концентрації С4 (у 90 %) і гемолітичного комплексу (СН50) системи комплемента, наявність РФ (у >70 %). При гістологічному дослідженні біоптату шкіри — ознаки лейкокластичного васкуліту, а в біоптаті нирки — мембранозно-проліферативний гломерулонефрит.
Лікування
Якщо причина відома → лікуйте основне захворювання, нерідко потрібно застосовувати імуносупресивні ЛЗ. При ідіопатичній формі → як при інших васкулітах дрібних судин.