Контагіозний молюск

ЕТІОПАТОГЕНЕЗ

1. Етіологічний фактор: вірус контагіозного молюска (MCV).

2. Патомеханізм: розмножується виключно у клітинах плоского епітелію, не проникає глибше та не спричиняє віремії.

3. Резервуар та шляхи передачі: люди; інфекція поширюється через безпосередній контакт з інфікованою особою або контамінованою шкірою хворого, також під час сексуального контакту, або через забруднений одяг, рушники чи інші предмети.

4. Інкубаційний період та період заразливості: 2–12 тиж. (навіть до 6 міс.); пацієнт інфікує протягом всього часу зберігання шкірних проявів. Припускається, що багато осіб інфіковані безсимптомно і можуть бути джерелом інфекції.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГ

Первинний шкірний елемент — твердий, гладкий вузлик кольору шкіри або світліший, діаметром 1–5 мм (в осіб із порушенням імунітету >5 мм [т. зв. гігантський молюск]); на старших елементах висипань може візуалізуватися центральне, особливо при сильному боковому освітленні, характерне пупкоподібне заглиблення; іноді елемент висипань оточений депігментованим або гіперемованим обідком. В імунокомпетентних осіб від 1 до 30 елементів висипання; у молоді та дорослих найчастіше на внутрішній поверхні стегон, зовнішніх статевих органах, в ділянці лобка та гіпогастрії; у молодших дітей на обличчі, повіках, тулубі та кінцівках; в осіб із порушенням імунітету можливі дифузні, генералізовані, дуже численні зміни (навіть кількасот елементів висипань). Скарги відсутні, рідко дискомфорт у період регресування змін (при наявності вираженого супутнього запального процесу або екземи).

Може доходити до аутоінокуляції, вторинного бактеріального інфікування (особливо у випадку розчухування змін) та рубцювання.

ДІАГНОСТИКА

Діагностичні критерії

На основі клінічної картини. У сумнівних випадках мікроскопічне дослідження витиснутого з елементу висипання матеріалу або біоптату шкіри, забарвленого методом Райта або Гімза — наявність включень («молюскові тільця») у цитоплазмі.

Диференційна діагностика

1) невус Шпіца, нашкірні епітеліоми (напр. базальноклітинні та ін.), xanthogranuloma juvenile, звичайні бородавки та гострокінцеві кондиломи, міліуми, фолікулярний кератоз, блискучий ліхен, киста потової або сальної залози;

2) дисеміновані зміни у хворого з імунодефіцитом — дисемінована форма криптококозу або гістоплазмозу;  

3) контагіозний молюск із запальною реакцією — бактеріальний дерматит (напр., фолікуліт, фурункул).

ЛІКУВАННЯ

У пацієнтів без факторів ризику необов’язкове. Покази: естетичні міркування, численні зміни, висипання, які не минають, тривалий перебіг, постійно з’являються нові елементи висипань, аутоінокуляція.

Етіотропна терапія

1. Фармакологічне лікування (ефективність невизначена):

1) подофілотоксинумісцево в кремі або розчин — особливо у чоловіків, обережно у жінок дітородного віку;  

2) якщо лікований шкірний висип стає чутливим, еритематозно зміненим, набряклим, покритим кірочкою або гнійним ексудатом, що вказує на вторинну бактеріальну інфекцію → використовуйте антибіотик локально (рідше п/о);

3) у ВІЛ-позитивних хворих необхідна інтенсивна антиретровірусна терапія.

2. Інвазивна терапія:

1) лазеротерапія — дуже ефективна, невисокий ризик рубців або депігментацій;

2) кріотерапія рідким азотом — якщо елементи не є численними; можливі ускладнення — міхурі та рубці, інколи необхідно повторювати процедуру кожні 2–4 тиж.;  

3) кюретаж або видалення голкою під місцевою анестезією — якщо елементи висипань поодинокі.

МОНІТОРИНГ

В обгрунтованих випадках молодь та молодих дорослих перевірте на наявність інших інфекцій, що передаються статевим шляхом. Якщо лікований елемент висипань став чутливим, еритематозно зміненим, набряклим, покрився струпом або гнійним ексудатом, призначте антибіотик місцево, рідше п/o (вторинна бактеріальна інфекція). У випадку змін (особливо гігантських) на обличчі, шиї та шкірі волосистої частини голови у дорослого пацієнта або генералізованих змін показане дослідження на ВІЛ-інфекцію.

ПРОГНОЗ

В імунокомпетентних осіб зміни минають самостійно. У хворих із тяжким клітинним імунодефіцитом перебіг довготривалий, гігантські, генералізовані, зливні та деформуючі зміни, які тяжко вилікувати без відновлення правильного імунітету.

ПРОФІЛАКТИКА

Уникання обміну одягом та рушниками, а також сексуальних контактів із інфікованими особами. Показане обстеження сибсів (часте інфікування осіб, що мешкають разом із хворим). Не можна розчухувати ані розтирати елементів (ризик аутоінокуляції).