Контагіозний молюск

ЕТІОПАТОГЕНЕЗвгору

1. Етіологічний фактор: вірус контагіозного молюска (MCV).

2. Патомеханізм: розмножується виключно у клітинах плоского епітелію, не проникає глибше та не спричиняє віремії.

3. Резервуар та шляхи передачі: люди; інфекція поширюється через безпосередній контакт з інфікованою особою або контамінованою шкірою хворого, також під час сексуального контакту, або через забруднений одяг, рушники чи інші предмети.

4. Інкубаційний період та період заразливості: 2–12 тиж. (навіть до 6 міс.); пацієнт інфікує протягом всього часу зберігання шкірних проявів. Припускається, що багато осіб інфіковані безсимптомно і можуть бути джерелом інфекції.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГвгору

Первинний шкірний елемент — твердий, гладкий вузлик кольору шкіри або світліший, діаметром 1–5 мм (в осіб із порушенням імунітету >5 мм [т. зв. гігантський молюск]); на старших елементах висипань може візуалізуватися центральне, особливо при сильному боковому освітленні, характерне пупкоподібне заглиблення; іноді елемент висипань оточений депігментованим або гіперемованим обідком. В імунокомпетентних осіб від 1 до 30 елементів висипання; у молоді та дорослих найчастіше на внутрішній поверхні стегон, зовнішніх статевих органах, в ділянці лобка та гіпогастрії; у молодших дітей на обличчі, повіках, тулубі та кінцівках; в осіб із порушенням імунітету можливі дифузні, генералізовані, дуже численні ураження (навіть кількасот елементів висипань). Здебільшого скарги відсутні, рідко дискомфорт у період регресу уражень (при наявності вираженого супутнього запального процесу або екземи).

В осіб з ослабленим імунітетом захворювання зазвичай проходить спонтанно протягом 6–18 міс., у виняткових випадках — до 4 років. У фазі стихання можлива запальна реакція в області ураження (легка еритема, подразнення) — свідчить про активну відповідь клітинного імунітету (клінічний прояв триваючого одужання). Після загоєння можуть залишитися западини, які з часом зникають або залишають точкові рубці.

Може відбуватись аутоінокуляція, вторинне бактеріальне інфікування (особливо у випадку розчухування уражень) та рубцювання.

ДІАГНОСТИКАвгору

Діагностичні критерії

На основі клінічної картини. У сумнівних випадках мікроскопічне дослідження витиснутого з елементу висипання матеріалу або біоптату шкіри, забарвленого методом Райта або Гімзе — наявність включень («молюскові тільця») у цитоплазмі.

Диференційна діагностика

1) невус Шпіца, нашкірні епітеліоми (напр., базальноклітинні та ін.), ювенільна ксантогранульома, звичайні бородавки та гострокінцеві кондиломи, міліуми, фолікулярний кератоз, блискучий ліхен, киста потової або сальної залози;

2) дисеміновані ураження у хворого з клітинним імунодефіцитом — дисемінована форма криптококозу або гістоплазмозу;

3) контагіозний молюск із запальною реакцією — бактеріальний дерматит (напр., фолікуліт, фурункул).

ЛІКУВАННЯвгору

У пацієнтів без факторів ризику необов’язкове. Показання: естетичні міркування, численні ураження, висипання, які не минають впродовж очікуваного часу, стійкий перебіг, постійна поява нових елементів висипань, аутоінокуляція.

Етіотропна терапія

1. Фармакологічне лікування (ефективність невизначена):

1) подофілотоксин місцево в кремі або розчині — особливо у чоловіків, обережно у жінок дітородного віку;

2) якщо лікований шкірний висип стає чутливим, еритематозно зміненим, набряклим, покритим кірочкою або гнійним ексудатом, що вказує на вторинну бактеріальну інфекцію → використовуйте антибіотик місцево (рідше п/о);

3) у ВІЛ-позитивних хворих необхідна антиретровірусна терапія.

2. Інвазивна терапія:

1) лазеротерапія — дуже ефективна, невисокий ризик рубців або депігментацій;

2) кріотерапія рідким азотом — якщо елементи не є численними; можливі ускладнення — міхурі та рубці, інколи необхідно повторювати процедуру кожні 2–4 тиж.;

3) кюретаж або видалення голкою під місцевою анестезією — якщо елементи висипань поодинокі.

МОНІТОРИНГвгору

В обґрунтованих випадках молодь та молодих дорослих перевірте на наявність інших інфекцій, що передаються статевим шляхом. Якщо лікований елемент висипань став чутливим, еритематозно зміненим, набряклим, покрився струпом або гнійним ексудатом, призначте антибіотик місцево, рідше п/o (вторинна бактеріальна інфекція). У випадку наявності уражень (особливо гігантських) на обличчі, шиї та шкірі волосистої частини голови у дорослого пацієнта або генералізованих уражень показане дослідження на ВІЛ-інфекцію.

ПРОГНОЗвгору

В імунокомпетентних осіб ураження самостійно минають. У хворих із тяжким клітинним імунодефіцитом перебіг довготривалий, гігантські, генералізовані, зливні та деформуючі ураження, які складно вилікувати без відновлення нормального імунітету.

ПРОФІЛАКТИКАвгору

Специфічні методи

Вакцинація: немає.

Неспецифічні методи

Уникання обміну одягом та рушниками, а також сексуальних контактів із інфікованими особами. Показане обстеження сибсів (часте інфікування осіб, що мешкають разом із хворим). Не можна розчухувати ані розтирати елементів (ризик аутоінокуляції).

Обов’язок повідомлення РСЕС:

Немає.