Вакцинація людей з порушеннями згортання крові

Через ризик утворення гематоми після ін’єкції вакцини, призначеної для в/м введення у осіб з порушеннями згортання крові часто використовується п/ш або внутрішньошкірно в/ш, якщо це схвалено реєстрацією (напр., вакцини проти COVID-19 схвалені лише для в/м введення), або ефективність вакцинації була продемонстрована при введенні шляхом, відмінним від в/м. Порушення згортання крові, в т. ч. спричинені застосуванням антикоагулянтів, не є протипоказанням до в/м вакцинації, але можуть потребувати зміни техніки вакцинації. Ін’єкції в/м, ймовірно, безпечні, якщо кількість тромбоцитів ≥30 000–50 000/мкл. Якщо пацієнт отримує відсутні фактори згортання крові або інше подібне лікування, може бути призначена в/м вакцинація, невдовзі після отримання такого препарату (проте у пацієнтів з гемофілією уникайте вакцинації в день введення фактора згортання крові, оскільки це може збільшити ризик розвитку екзогенного інгібітора фактора згортання крові). Для вакцинації в/м необхідно використовувати тонку голку (≤0,5 мм [≥23 G]), за 5 хв до ін’єкції можна накласти заморожену гелеву пов’язку на шкіру в місці запланованої вакцинації, а після вакцинації сильно притиснути протягом ≥2 хв (стиснути, а не розтирати). Повідомте пацієнта про ризик утворення гематоми в місці ін’єкції, а у разі показань жарознижуючі або анальгетики, парацетамол є препаратом вибору (слід уникати НПЗП).Деякі експерти рекомендують пацієнтам із хворобою фон Віллебранда вводити вакцину в ділянку підколінного сухожилля (набагато більшу за дельтовидну).

Підготовка до щеплення залежить від тяжкості геморагічного діатезу. Пацієнтам із тяжкими вродженими геморагічними діатезами може знадобитися введення концентрату фактора згортання крові в день вакцинації (процедуру можна проводити вдома у пацієнта) або десмопресину перед вакцинацією, тоді як пацієнти з гемофілією А, які отримують профілактично еміцізумаб щеплення в/м слід проводити через 48 год після прийому останньої дози препарату. До осіб, які отримують антикоагулянти застосовуються такі ж правила введення в/м вакцини, як і до пацієнтів з порушеннями фактора згортання крові. Перш ніж прийняти рішення про вакцинацію, слід визначити очікувану тривалість антикоагулянтної терапії (напр., варфарину або низькомолекулярного гепарину [НМГ]), і якщо лікування планується на короткий час (гострий стан), розглянути можливість відкласти вакцинацію до його завершення. У разі тривалої антикоагулянтної терапії антагоністом вітаміну К (напр., варфарином) вакцинація в/м можна проводити, якщо результат останнього рутинного, контрольного вимірювання МНВ становить ≤3, і з тих пір у пацієнта не розвинулися симптоми геморагічного діатезу (синці, кровотеча). Профілактичне застосування НМГ іммобілізованим пацієнтам не є протипоказанням до в/м вакцинації. Пацієнти, які приймають профілактичні антитромбоцитарні препарати (ацетилсаліцилову кислоту або клопідогрель) у монотерапії, можуть бути безпечно вакциновані в/м, а пацієнтам під час підтримуючої терапії пероральним прямим інгібітором фактора Ха (напр., апіксабан, ривароксабан, едоксабан, дабігатран), НМГ або фондапаринукс в день вакцинації в/м про всяк випадок можна давати ЛЗ тільки після ін’єкції.