Еризипелоїд

Етіопатогенезвгору

1. Етіологічний фактор: Erysipelothrix rhusiopathiae (паличка бешихи) — грампозитивна паличка, широко поширена в навколишньому середовищі. Як комменсал і патоген, він зустрічається у багатьох диких і домашніх тварин.

2. Патомеханізм: до кінця не вивчений. Основна роль відводиться оболонці, яка визначає стійкість до фагоцитозу.

3. Резервуар інфекції та шляхи зараження: основним резервуаром вважаються свині, але найчастіше інфікуються гризуни, птахи, риба і ракоподібні. Еризипелоїд є зоонозом, і зараження людини найчастіше пов’язане з проникненням бактерій через пошкоджену шкіру (рани, подряпини). Були описані поодинокі випадки інфікування порожнини рота через вживання недостатньо термічно обробленої свинини та молюсків.

4. Фактори ризику: контакт із зараженими тваринами, травмування в процесі обробки м’яса. Інфекція найчастіше є професійним захворюванням і вражає м’ясників, ветеринарів, фермерів, рибалок, торговців рибою та кухарів. Описані поодинокі випадки бешихи внаслідок укусів собак і котів. Інфекції, не пов’язані з професійним впливом, виникають переважно у людей з імунодефіцитом.

5. Інкубаційний період та період заразливості: локалізовані ураження шкіри розвиваються протягом 2–7 днів. Інфекція не поширюється між людьми.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГвгору

1. Локалізовані ураження шкіри (підгострий целюліт): найпоширеніша форма інфекції E. rhusiopathiae. Зазвичай уражаються пальці та/або тильна сторона однієї руки, рідше кінцівки та обличчя. У місці проникнення бактерій з’являються хворобливі червоно-фіолетові ураження шкіри з чітко окресленими злегка піднятими краями. Можуть виникати пухирі та виразки. Уражені пальці рук набрякають. У 1/3 випадків спостерігається збільшення регіонарних лімфатичних вузлів. Загальні симптоми проявляються рідко (лихоманка у 10 % хворих).

2. Дисеміновані ураження шкіри: рідкісна форма бешихи, виникає в результаті проксимального поширення уражень шкіри. Може нагадувати кропив’янку. На відміну від локалізованої форми, шкірні симптоми часто супроводжуються лихоманкою та болем у суглобах.

3. Генералізована інфекція (сепсис): найбільш рідкісна форма бешихового запалення. При її перебігу можливий розвиток ендокардиту, менінгіту та енцефаліту, ниркової недостатності, перитоніту.

Діагностикавгору

Допоміжні дослідження

1. Визначення етіологічного фактору:

1) посів — остаточний діагноз вимагає виділення E. rhusiopathiae із взятих біопсій, крові чи інших рідин організму;

2) серологічні дослідження — не проводяться;

3) молекулярні дослідження — методом ПЛР.

2. Інші обстеження:

1) лабораторні дослідження крові — лейкоцитоз, підвищення концентрації С-реактивного білка, прискорена ШОЕ;

2) гістологічне дослідження — зміни неспецифічні, значний набряк у верхній і середній частині дерми, розширення кровоносних судин, запальні інфільтрати, що складаються переважно з нейтрофілів і лімфоцитів, невеликої кількості еозинофілів.

Діагностичні критеріїї

Епідеміологічний анамнез і виявлення характерних уражень шкіри є важливими для діагностики.

Диференційна діагноcтика

1. Шкірна форма: бешихове запалення, контактна алергія.

2. Генералізована форма: сепсис іншої етіології.

Лікуваннявгору

Етіотропне лікування

1. Локалізовані ураження шкіри: лікування п/о протягом 7 днів (варіанти) — пеніцилін V по 500 мг кожні 6 год або амоксицилін по 500 мг кожні 8 год, ципрофлоксацин по 250 мг кожні 12 год, левофлоксацин по 750 мг кожні 24 год, кліндаміцин по 300 мг кожні 8 год, еритроміцин по 500 мг кожні 6 год.

2. Дисеміновані ураження шкіри або генералізована інфекція: лікування в/в протягом ≥4 тиж. (варіанти) — пеніцилін G 2–4 млн МО кожні 4 год, цефтріаксон 2,0 г кожні 24 год, іміпенем 500 мг кожні 6 год, ципрофлоксацин 400 мг кожні 12 год, левофлоксацин 750 мг кожні 24 год.

прогнозвгору

При шкірній формі прогноз сприятливий. Спонтанне загоєння може відбутися протягом 2–4 тижнів. Однак описані хронічні та рецидивуючі випадки. Смертність при ендокардиті, викликаному E. rhusiopathiae, досягає 40 %.

профілактикавгору

Специфічні методи

Немає.

Неспецифічні методи

1. Дезактивація приміщень для тварин і використання захисного одягу під час роботи. Боротьба із захворюваннями тварин, включаючи вакцинацію.

2. Ізоляція хворих: не вимагається.

3. Засоби індивідуального захисту: стандартні.

Обов’язок повідомлення РСЕС:

Немає.