Трихомонадна вагінальна інфекція

Епідеміологіявгору

У Польщі та інших країнах ЄС поширеність точно невідома.

Етіологія і патогенезвгору

1. Етіологічний фактор: вагінальна трихомонада (Trichomonas vaginalis), найпростіший грушоподібної форми, здатний до активного руху, розміром ≈10 × 7 мкм, розмножується поділом. Спорової форми немає.

2. Патомеханізм T. vaginalis перебуває в просвіті та на поверхні сечостатевого тракту (нижня частина статевих шляхів у жінок та уретра та передміхурова залоза у чоловіків), де викликає мікровиразки слизової оболонки.

3. Резервуар та шляхи передачі: людина є єдиним господарем. Найбільше значення в передачі мають статеві контакти. T. vaginalis може виживати лише кілька годин у зовнішньому вологому середовищі, тому прямий контакт або через заражені предмети має менше значення. Вертикальна передача від матері до новонародженого зустрічається рідко.

4. Фактори ризику зараження: статеві контакти з кількома партнерами, наявність інших захворювань, що передаються статевим шляхом.

5. Інкубаційний період та період заразливості: у жінок 4–28 днів.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГвгору

У 50 % жінок перебіг безсимптомний. В решті випадків інфекція проходить у формі вагініту і проявляється рясними пінистими жовтуватими виділеннями з неприємним запахом, почервонінням і свербінням вульви, дизурією, полакіурією, болями внизу живота і диспареунією. У деяких жінок захворювання може мати хронічний тривалий перебіг з менш вираженими симптомами у вигляді свербежу, скупих виділень і диспареунії.

У чоловіків інфекція зазвичай протікає безсимптомно, у деяких розвивається уретрит, рідше епідидиміт і/або простатит.

Діагнозвгору

Допоміжні дослідження

1. Ідентифікація етіологічного фактора:

1) прямий препарат — визначення наявності рухомих трихомонад при мікроскопічному дослідженні вагінального секрету методом «висячої краплі» (чутливість 40–60 %);

2) посів — у жінок досліджуваний матеріал береться з піхви, а у чоловіків — мазок з уретри, осад сечі та сперма (проби взяті з різних місць, посів на одне середовище); час очікування результату — до 7 днів; чутливість тесту 75–96 %, специфічність — близько 100 %;

3) виявлення антигену методом імунохроматографії — використовується в діагностиці у жінок як POC-тест, також для самотестування; чутливість імунохроматографічного методу (OSOM Trichomonas Rapid Test) становить 77–98 %, специфічність — близько 100 %; результат отримується через 10 хв;

4) молекулярні дослідження:

а) NAAT — золотий стандарт діагностики інфекції T. vaginalis; діагностичним матеріалом у жінок є мазок з піхви, шийки матки або ранкова порція сечі, а у чоловіків — мазок з уретри або осад сечі; чутливість >90 %, специфічність — 95–100 %;

б) гібридизація ДНК (Affirm VP III) — чутливість 63 %, специфічність — 99 %; результат отримується через 45 хв.

2. Інші:

1) дослідження реакції вагінального секрету — зміна рН у бік лужної реакції (>4,5);

2) ендоскопія — петехії на стінках піхви та на диску шийки матки (так звана полунична шийка, помітна особливо при кольпоскопії).

Діагностичні критеріїї

Золотим стандартом діагностики є виявлення генетичного матеріалу T. vaginalis методом NAAT у осіб з клінічними симптомами інфекції або безсимптомних осіб.

Диференційна діагноcтика

У жінок: бактеріальний вагіноз, вагінальний кандидоз.

Обидві статі: інші причини уретриту.

Пацієнти з трихомоніазом повинні пройти обстеження на інші захворювання, що передаються статевим шляхом.

ЛІКУВАННЯвгору

Етіотропне лікування

Використовуйте метронідазол п/о у дозі 2,0 г одноразово або 500 мг кожні 12 год протягом 7 днів або тинідазол 2,0 г п/о в разовій дозі. Резистентність до метронідазолу виявляється в 2,5–10 % випадків, а до тинідазолу — <1 %.

Лікуванню підлягають усі статеві партнери хворого.

Ускладненнявгору

Трихомоніаз у вагітних може спричинити передчасний розрив плодових оболонок, передчасні пологи та малу вагу дитини при народженні. Вертикальна передача рідко призводить до вродженої інфекції сечостатевих або дихальних шляхів новонародженого.

ОСОБЛИВІ СИТУАЦІЇвгору

Вагітність та лактація

Відповідно до рекомендацій CDC та IUSTI, метронідазол можна застосовувати протягом всієї вагітності, тоді як тинідазол протипоказаний у першому триместрі. Застосування тинідазолу або метронідазолу вимагає припинення годування груддю на ≥3 дні.

ПРОГНОЗвгору

Прогноз на одужання при відповідній антибіотикотерапії сприятливий.

ПРОФІЛАКТИКАвгору

Специфічні методи

Відсутні.

Неспецифічні методи

1. Обмеження кількості статевих партнерів і використання презерватива під час статевого контакту.

2. Лікування статевих партнерів інфікованих осіб незалежно від наявності клінічних симптомів або результатів діагностичних досліджень на інфекцію T. vaginalis.

3. Використання індивідуальних предметів для інтимної гігієни.

Обов’язок повідомлення РСЕС:

Немає.