Саркоцистоз

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗвгору

1. Етіологічний фактор: внутрішньоклітинні найпростіші роду Sarcocystis. S. hominis, S. suihominis, S. heydorni викликають саркоцитоз шлунково-кишкового тракту. Тоді людина стає остаточним господарем.

2. Патомеханізм: найпростіші розмножуються в травному тракті інфікованої людини і у вигляді спороцист або ооцист виділяються з калом в зовнішнє середовище, де їх заковтує проміжний господар, як правило, корова або свиня. У тонкій кишці тварини з ооцист виділяються зрілі форми паразита. Вони мігрують по кровоносних судинах по всьому тілу і врешті-решт проникають у м’язові клітини, де утворюють саркоцисти. Людина також може стати проміжним господарем S. nesbitti, у випадку споживання води або їжі, заражених спороцистами, що походять з фекалій остаточного господаря (змії), що призводить до м’язового саркоцистозу.

3. Резервуар і шлях передачі: найпростіші роду Sarcocystis є переважно патогенами тварин. Людина може заразитися S. hominis, S. suihominis, S. heydorni, проковтуючи саркоцисти, що містять паразита, у недостатньо провареній яловичині чи свинині.

Інфікування S. nesbitti відбувається при вживанні води або їжі, зараженої спороцистами з фекалій рептилій. Спороцисти S. nesbitti знайдені в природних і штучних водоймах на острові Тіоман (Малайзія).

4. Фактори ризику: вживання сирої яловичини або свинини, перебування в регіонах, де зустрічаються інфекції S. nesbitti (Малайзія).

5. Інкубаційний період та період заразливості: інкубаційний період при кишковому саркоцистозі коливається від кількох годин до приблизно тижня (зазвичай 1–2 дні), а при м’язовому саркоцистозі — 9–13 днів. Немає випадків зараження людини від людини, інфікованої Sarcocystis spp.

Епідеміологіявгору

Шлунково-кишкові інфекції, спричинені Sarcocystis spp., діагностують у всьому світі, але даних про їх поширеність немає. Саркоцистоз із ураженням м’язів зустрічається рідко, на сьогоднішній день зареєстровано ≈200 випадків, переважно в Південно-Східній Азії та у мандрівників, які повертаються з Малайзії.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ПРИРОДНИЙ ПЕРЕБІГвгору

1. Кишковий саркоцистоз: інфікована людина може відчувати нудоту, блювоту, біль у животі, здуття живота та водянисту діарею. Симптоми зазвичай зникають спонтанно протягом 36 год, іноді повідомлялося про тривалу діарею.

2. М’язовий саркоцистоз: спочатку симптоми можуть бути неспецифічними (лихоманка, міалгія, головний біль). Також повідомлялося про артралгію, кашель, діарею, нудоту та блювоту в інфікованих у Малайзії. Згодом у більшості пацієнтів з’являється м’язовий біль і чутливість, а у 10–15 % пацієнтів із симптомами — набряк м’язів. Найчастіше залучаються жувальні, литкові м’язи та поверхневі м’язи спини. У деяких пацієнтів через кілька місяців після появи перших симптомів саркоцитозу з’являються підшкірні вузлики, кропив’янка, алопеція. Період гострих симптомів зазвичай триває кілька днів, але може тривати довше, навіть до кількох років. При тривалих симптоматичних інфекціях характерний рецидивуючий перебіг, що відрізняє саркоцитоз від інших хронічних тропічних захворювань і полегшує диференціальну діагностику.

Діагностикавгору

Допоміжні дослідження

1. Ідентифікація етіологічного фактора:

1) мікроскопічне дослідження калу у хворих на саркоцистоз кишечника;

2) гістологічне дослідження м’язової ділянки є основою для діагностики інфекції S. nesbitti, біопсію бажано проводити під контролем МРТ;

3) молекулярні дослідження — ПЛР-тест використовується для діагностики S. nesbitti, але він малодоступний.

2. Інші:

1) лабораторні дослідження крові — можлива еозинофілія, лімфоцитоз і підвищення активності АЛТ, АСТ і GGT. Активність КФК підвищується у 15 % пацієнтів із м’язовою формою саркоцистозу у перші 2 тиж. захворювання та у більш пізній період інфекції S. nesbitti у ≈90 %.

2) МРТ — виявлені ознаки міозиту.

Діагностичні критеріїї

Виявлення в калі пацієнта спороцист або ооцист, що містять спороцисти, дозволяє поставити діагноз саркоцитоз кишечника. Симптоми міозиту, особливо жувального міозиту з видимим набряком обличчя, і рецидивуючий перебіг захворювання у людини, яка побувала в тропічних або субтропічних країнах (особливо в Малайзії), дозволяють висунути підозру на саркоцистоз після виключення інших причин міозиту. Діагноз підтверджується виявленням саркоцист при гістологічному дослідженні ділянки уражених м’язів.

Диференційна діагноcтика

1. Початковий період у хворих з гарячкою та болями в м’язах: лихоманка денге, чикунгунья, лептоспіроз, рикетсіоз, малярія.

2. Пізніша фаза захворювання, у пацієнтів з симптомами ураження м’язів: запальні міопатії при вірусних інфекціях, трихінельозі, токсоплазмозі, токсокарозі.

Лікуваннявгору

Етіотропне лікування

1. Саркоцистоз кишечника: лікування не потребує.

2. М’язовий саркоцистоз: не існує встановлених схем причинного лікування з доведеною ефективністю. Найчастіше рекомендується ко-тримоксазол п/о 960 мг 2 × день протягом 14 днів. Альтернативно використовуйте кліндаміцин і піриметамін.

Симптоматичне лікування

Для полегшення симптомів, пов’язаних з міозитом використовуйте ГК та НПЗЗ.

ПРОГНОЗвгору

1. Саркоцистоз кишечника: зазвичай це самообмежувальне захворювання, яке не викликає хронічних симптомів або ускладнень.

2. М’язовий саркоцистоз: у ≈25 % пацієнтів симптоми зникають спонтанно протягом кількох днів, тоді як у деяких пацієнтів симптоми ураження м’язів під час інвазії S. nesbitti можуть зберігатися протягом місяців або навіть років. Причинне лікування саркоїдозу м’язів видається найбільш ефективним на початковій стадії захворювання.

Профілактикавгору

Специфічні методи

Відсутні.

Неспецифічні методи

1. Профілактика кишкового саркоцистозу полягає на вживанні яловичини або свинини, термічно оброблених (варіння або заморожування вбиває розвиткові форми Sarcocystis spp. у м’ясі).

2. Основним засобом профілактики м’язової форми є вживання тільки кип’яченої води або напоїв заводської закупорки в тих регіонах, де є захворювання. Антимікробні фільтри для води ефективні проти спороцист Sarcocystis spp., але хімічна обробка не є ефективним методом (→табл. 18.4-7). З метою зниження ризику потрапляння спороцист в їжу, їх слід піддавати термічній обробці.

Обов’язок повідомлення РСЕС:

Немає.