Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.
Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.
Зробіть пожертвуЕтіопатогенезвгору
1. Етіологічний фактор: стрічковий гельмінт E. multilocularis; доросла форма (1,2–3,7 мм) перебуває у тонкому кишківнику кінцевого господаря (в основному лисиці), а природнім проміжним господарем є гризуни (у т. ч. польові миші); людина інфікується через вживання інвазивних яєць, стаючи випадковим проміжним господарем → у тонкому кишківнику дозріває онкосфера → проникає через стінку кишки до портальної системи кровообігу та локалізується у печінці → утворюється конгломерат множинних дрібних кіст (кожна діаметром 0,5–10 мм), які зазвичай не містять протосколексів. Полікістозна структура не має сполучнотканинної капсули, вростає у паренхіму печінки вздовж кровоносних судин та жовчних шляхів. Може інфільтрувати інші органи безпосередньо або поширюватись гематогенно.
2. Резервуар та шлях передачі: лисиці, спорадично вовки, єноти, собаки та коти (кінцеві господарі); інфікування людини харчовим шляхом (забруднені руки або заражена калом тварин їжа, напр., немиті чорниці).
3. Фактори ризику: контакт із лисицями (мисливці, селекціонери, збирачі ґрунтопокривних рослин, лісоруби), контакт з ґрунтом, споживання немитих плодів ґрунтопокривних рослин. Захворювання може мати сімейний характер.
4. Інкубаційний період та період заразливості: довгий безсимптомний період (5–15 років); хвора людина не інфікує контактних осіб.
Епідеміологіявгору
Багатокамерний ехінококоз поширений виключно на північній півкулі. В Польщі реєструється рідко (у багатьох випадках довго перебігає безсимптомно), за останні роки відмічається підвищення захворюваності серед людей; виявлено декілька вогнищ серед лисиць.
КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГвгору
Протягом багатьох років може не викликати симптомів. У 99 % випадків первинна зміна локалізована у печінці — у симптоматичних випадках клінічна картина нагадує повільно прогресуючий новоутвір печінки: дискомфорт та/або біль у правій підреберній ділянці; гепато- і спленомегалія; симптоми портальної гіпертензії, у більшості випадків ураження жовчних шляхів із холестатичною жовтяницею.
Збільшуючись у розмірах, паразит може інфільтрувати оточуючі тканини та органи (діафрагма, легені, плевра, серце, перикард, стінка шлунка та дванадцятипалої кишки, очеревина, нирки, наднирникові залози, лімфатичні вузли). При запущених змінах додатково: кахексія, асцит, ознаки печінкової недостатності, метастази у черевну порожнину та віддалені у легені (кашель, задишка, кровохаркання), головний мозок (епілепсія, вогнищеві симптоми), очне яблуко, кістки.
Діагностикавгору
1. Ідентифікація етіологічного фактора:
Серологічні дослідження: наявність у сироватці крові специфічних антитіл класу IgG проти антигену Em2plus E. multilocularis (ІФА; чутливість та специфічність >90 %); підтвердження → Вестерн блот на наявність специфічних антитіл проти антигенів Em16 i Em18 E. multilocularis (чутливість ≈98 %, специфічність 100 %; дає можливість провести остаточну диференційну діагностику E. multilocularis та E. granulosus).
2. Інші обстеження:
1) візуалізаційнi дослідження (залежно від локалізації ехінокока):
а) УЗД печінки — слабо відмежована, без інкапсуляції, з нерівними контурами, вогнищева, неоднорідної ехогенності зміна з ділянками некрозу, кальцинатів та інфільтрації сусідніх структур; часто розширення внутрішньопечінкових жовчних шляхів і спленомегалія та/або гепатомегалія;
б) РГ грудної клітки — підняття правого купола діафрагми (при альвеококозі печінки), округлі тіні, розширення середостіння;
в) КТ/МРТ голови — зміна у ЦНС, які нагадують ембріональну гліому з кальцинатами, яка супроводжується т. зв., пухлинним ефектом (дислокація та компресія сусідніх структур мозку), набряк мозку;
2) патологоанатомічне (посмертне) та гістологічне (інтра- та постопераційний матеріал) дослідження: структура, яка складається із міхурців різної величини із PAS-позитивною стінкою з ознаками фіброзу, некрозу та кальцинації. У біоптатах зазвичай не виявляються протосколекси та гачки паразита. Тонкоголкова біопсія не має діагностичного значення.
Первинні новоутвори, метастази новоутвору, абсцес (печінки, жовчних шляхів, головного мозку, легень), однокамерний ехінококоз.
Лікуваннявгору
Лікування виключно у спеціалізованих центрах. Основним методом є оперативне видалення зміни та використання альбендазолу 400 мг кожні 12 год протягом ≥ 2 років. У разі непереносимості альбендазолу розгляньте можливість застосування мебендазолу п/о 200 мг кожні 12 год (менш ефективний).
Симптоматичне лікування захворювань печінки, судом та ін.
Моніторингвгору
УЗД черевної порожнини кожні 3 міс. з оцінкою розмірів та характеру змін, із метою визначення ступеня розвитку паразита та клінічної заавансованості альвеококозу (класифікація PNM). Залежно від клінічної картини та ураженого органу: РГ легень, КТ голови, офтальмологічне дослідження, систематична оцінка параметрів функції печінки та активності амінотрансфераз, періодичний серологічний контроль кожні 6 міс. з метою оцінки активності паразита.
Ускладненнявгору
Віддалені метастази (очеревина, головний мозок, легені, очне яблуко, кістки), компресія сусідніх органів (напр., гідронефроз), непрохідність жовчних шляхів та/або бактеріальний холангіт, цироз печінки та печінкова недостатність, портальна гіпертензія (варикоз вен стравоходу, кровотеча з вен стравоходу), кахексія, анафілактичний шок (у результаті звільнення великої кількості антигену під час нерадикального оперативного втручання та великої маси паразита).
ПРОГНОЗвгору
У нелікованих випадках середня тривалість життя ≈10 років. Найчастіші причини смерті: септичний шок, портальна гіпертензія, цироз печінки, хронічний холангіт або синдром Бадда-Кіарі (заблокований відплив крові з печінкових вен та/або нижньої порожнистої вени).
Профілактикавгору
Відсутні.
Слід уникати контакту з лисицями (заготівля хутра, розведення), гігієна рук, робота у рукавицях із землею або лисицями, миття зібраних грибів та лісових фруктів перед споживанням.
показаний у кожному випадку підозри захворювання.