Ентеробіоз

Допоможіть нам допомагати!

Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.

Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.

Зробіть пожертву

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗвгору

1. Збудник: гострик людський (Enterobius vermicularis) — нематода довжиною 2–13 мм, паразитує в товстому кишківнику. Зараження відбувається внаслідок заковтування яєць → у дванадцятипалій кишці з них виділяється личинка, яка мігрує в товстий кишківник (сліпу та висхідну кишку) і дозріває там → запліднені самки мігрують у ділянку відхідника і відкладають на шкіру яйця, які дозрівають протягом 6 годин. 

2. Резервуар і шлях передачі: резервуар — тільки людина; інфекція легко поширюється аліментарним (фекально-оральним) шляхом, головним чином через забруднені руки (прямий контакт з інфікованою людиною або опосередковано через її білизну, одяг, постільну білизну, рушник або заражені іграшки, сидіння унітазів, ванни) або заражену їжу. Часта аутоінвазія (подряпини анальної області і перенесення яєць з рук в ротову порожнину). Можлива ретроінвазія (личинка вилуплюється в періанальній ділянці і через задній прохід потрапляє в шлунково-кишковий тракт хазяїна) та інгаляційний шлях зараження. 

3. Фактори ризику: погані санітарно-гігієнічні умови; робота в яслах, дитячому садку, дитячому  будинку; ентеробіоз у домочадця.

4. Інкубаційний період та період заразливості: від зараження до появи яєць у фекаліях — 2–8 тиж.; хвора людина є джерелом інфекції для контактних осіб протягом усього періоду виділення яєць (у прохолодному і вологому середовищі зберігають інфекційність 2–3 тиж.), стійких до хлору.

Епідеміологіявгору

Поширений у всьому світі, як правило, у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГвгору

Найчастіше безсимптомний перебіг. Основний симптом: свербіж навколо заднього проходу, особливо вночі, часто тривога, плаксивість у дітей, порушення сну. Іноді втрата апетиту, дратівливість, вторинні бактеріальні інфекції шкіри навколо заднього проходу. Іноді спостерігається ектопічна інвазія жіночих статевих органів, сечовивідних шляхів або хронічний тпельвіоперитоніт. 

Діагностикавгору

Допоміжні дослідження

Ідентифікація збудника: мікроскопічне дослідження мазка з періанальної області дозволяє виявити яйця гостриків (матеріал для дослідження необхідно забрати за допомогою самоклеючої целофанової стрічки, наклеєної на шкіру в області анального отвору — тест на целофановому скотчі. Іноді дорослих самок можна побачити навколо заднього проходу або на поверхні калу. Дослідження калу не застосовується при діагностиці ентеробіозу (яйця не виділяються з калом). 

Лікуваннявгору

Загальні принципи

1. Рекомендовано щоденне прибирання квартири (видалення пилу), щоденна зміна нижньої білизни, часта зміна постільної білизни та рушників (їх слід прати в гарячій воді), коротке обрізання нігтів, щоденний ранковий душ (видаляє більшу частину яєць з шкіри). Ефективним заходом, що обмежує аутоінвазію, є також щоденне ранкове промивання анальної області теплою водою з милом. 

2. Одночасно лікуйте всіх домочадців і осіб з тісного контакту з хворим. 

3. У день проведення лікування необхідно ретельно прибрати квартиру, змінити натільну та постільну білизну. 

Етіотропне лікування

1. Препарат першого вибору: пірантел п/о 10 мг/кг одноразово (макс. 1 г); повторити через 2 тиж. через часті реінвазії.

2. Лікування другої лінії: мебендазол п/о 100 мг або альбендазол п/о 400 мг одноразово (незалежно від віку); повторити через 2 тиж.

3. Лікування вагітних: тільки при докучливих симптомах (надається перевага пірантелу).

4. Лікування рецидивів: таке ж, як при первинній інвазії.

Профілактикавгору

Специфічні методи

Відсутні.

Неспецифічні методи

Миття рук теплою водою з милом перед їжею та приготуванням їжі, а також після виходу з туалету, слід уникати обгризання нігтів та розчухування ділянки заднього проходу, необхідно мити фрукти та овочі, уникати харчових продуктів невідомого походження. 

Зобов’язання звітувати перед РСЕС:

Відсутнє.