Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.
Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.
Зробіть пожертвуВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗвгору
1. Збудник: гострик людський (Enterobius vermicularis) — нематода довжиною 2–13 мм, паразитує в товстому кишківнику. Зараження відбувається внаслідок заковтування яєць → у дванадцятипалій кишці з них виділяється личинка, яка мігрує в товстий кишківник (сліпу та висхідну кишку) і дозріває там → запліднені самки мігрують у ділянку відхідника і відкладають на шкіру яйця, які дозрівають протягом 6 годин.
2. Резервуар і шлях передачі: резервуар — тільки людина; інфекція легко поширюється аліментарним (фекально-оральним) шляхом, головним чином через забруднені руки (прямий контакт з інфікованою людиною або опосередковано через її білизну, одяг, постільну білизну, рушник або заражені іграшки, сидіння унітазів, ванни) або заражену їжу. Часта аутоінвазія (подряпини анальної області і перенесення яєць з рук в ротову порожнину). Можлива ретроінвазія (личинка вилуплюється в періанальній ділянці і через задній прохід потрапляє в шлунково-кишковий тракт хазяїна) та інгаляційний шлях зараження.
3. Фактори ризику: погані санітарно-гігієнічні умови; робота в яслах, дитячому садку, дитячому будинку; ентеробіоз у домочадця.
4. Інкубаційний період та період заразливості: від зараження до появи яєць у фекаліях — 2–8 тиж.; хвора людина є джерелом інфекції для контактних осіб протягом усього періоду виділення яєць (у прохолодному і вологому середовищі зберігають інфекційність 2–3 тиж.), стійких до хлору.
Епідеміологіявгору
Поширений у всьому світі, як правило, у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГвгору
Найчастіше безсимптомний перебіг. Основний симптом: свербіж навколо заднього проходу, особливо вночі, часто тривога, плаксивість у дітей, порушення сну. Іноді втрата апетиту, дратівливість, вторинні бактеріальні інфекції шкіри навколо заднього проходу. Іноді спостерігається ектопічна інвазія жіночих статевих органів, сечовивідних шляхів або хронічний тпельвіоперитоніт.
Діагностикавгору
Ідентифікація збудника: мікроскопічне дослідження мазка з періанальної області дозволяє виявити яйця гостриків (матеріал для дослідження необхідно забрати за допомогою самоклеючої целофанової стрічки, наклеєної на шкіру в області анального отвору — тест на целофановому скотчі. Іноді дорослих самок можна побачити навколо заднього проходу або на поверхні калу. Дослідження калу не застосовується при діагностиці ентеробіозу (яйця не виділяються з калом).
Лікуваннявгору
1. Рекомендовано щоденне прибирання квартири (видалення пилу), щоденна зміна нижньої білизни, часта зміна постільної білизни та рушників (їх слід прати в гарячій воді), коротке обрізання нігтів, щоденний ранковий душ (видаляє більшу частину яєць з шкіри). Ефективним заходом, що обмежує аутоінвазію, є також щоденне ранкове промивання анальної області теплою водою з милом.
2. Одночасно лікуйте всіх домочадців і осіб з тісного контакту з хворим.
3. У день проведення лікування необхідно ретельно прибрати квартиру, змінити натільну та постільну білизну.
1. Препарат першого вибору: пірантел п/о 10 мг/кг одноразово (макс. 1 г); повторити через 2 тиж. через часті реінвазії.
2. Лікування другої лінії: мебендазол п/о 100 мг або альбендазол п/о 400 мг одноразово (незалежно від віку); повторити через 2 тиж.
3. Лікування вагітних: тільки при докучливих симптомах (надається перевага пірантелу).
4. Лікування рецидивів: таке ж, як при первинній інвазії.
Профілактикавгору
Відсутні.
Миття рук теплою водою з милом перед їжею та приготуванням їжі, а також після виходу з туалету, слід уникати обгризання нігтів та розчухування ділянки заднього проходу, необхідно мити фрукти та овочі, уникати харчових продуктів невідомого походження.
Відсутнє.