Демодекоз

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗвгору

Поширеність демодекса дуже висока в усьому світі. Вважається, що демодекс є частиною фізіологічного мікробіому шкіри; у різних дослідженнях він був виявлений на шкірі у 23–100 % здорових дорослих людей.

1. Етіологічний фактор: 2 види демодекса, що відносяться до кліщів, які мешкають на шкірі людини — Demodex folliculorum та Demodex brevis. Демодекс — облігатний сапрофітний ектопаразит, невидимий неозброєним оком, розміром <0,5 мм. Мешкає переважно в себорейних ділянках шкіри, особливо в усті сальних залоз і волосяних фолікулах. Типовими локалізаціями є обличчя (зокрема D. folliculorum) і шия, та грудна клітка (D. brevis). Як правило, кілька демодексів застрягають головою вниз в отворі сального фолікула, харчуючись клітинами шкіри та шкірним салом. Наявність демодекса в кількості до 5 в одному сальному фолікулі зазвичай не викликає клінічних симптомів.

2. Патомеханізм: причини виникнення у невеликого відсотка людей симптомів захворювання, пов’язаних з наявністю демодекса, до кінця не вивчені. Ймовірно, це пов’язано з підвищеною щільністю демодекса на шкірі (>5 особин в одному сальному фолікулі) та індивідуальними особливостями імунної відповіді хазяїна. Можливо виникає також значне закупорювання сальних фолікулів паразитами і ретенційний гіперкератоз. Крім того, демодекс заселені бактерією Bacillus oleronius. Схоже, що стимуляція запальної реакції, особливо у людей з розацеа, відбувається головним чином у відповідь на присутність антигенів, отриманих з цієї бактерії, а не білків самого кліща.

3. Резервуар і шлях передачі: резервуаром є людина. Демодекс передається при прямому контакті.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ПРИРОДНИЙ ПЕРЕБІГвгору

У більшості випадків перебіг є безсимптомним.

Загальні зміни шкіри включають:

1) загострення розацеа або розацеаподібних уражень. Демодекоз клінічно дещо відрізняється від типової розацеа — ураження сухі, не себорейні, видно перифолікулярне лущення, висипання більш поверхневі.

2) неспецифічний дерматит шкіри обличчя — у людей з різними неспецифічними симптомами, такими як печіння, еритема, папуло-пустульозні висипання, а також при змінах з себорейним характером дерматиту або періоральному запаленні на шкірі виявлено підвищену щільність ектопаразитів;

3) хронічне запалення країв повік — помітні гіперемія країв повік, лущення та випадання вій; пацієнти можуть скаржитися на свербіж і печіння.

Здається, значення демодекса в патогенезі шкірних захворювань найкраще доведено у випадках хронічного блефариту та уражень типу розацеа.

Діагностикавгору

Допоміжні дослідження

Ідентифікація етіологічного чинника: мікроскопічне дослідження (матеріал для дослідження отримують, напр., ціаноакрилатним методом або за допомогою екстрактора вугрів, лейкопластиру, зіскрібка чи пункційної біопсії).

Діагностичні критеріїї

Основою діагностики є візуалізація демодекса при мікроскопічному дослідженні та виключення інших захворювань. Для діагностики симптоматичного демодекозу недостатньо візуалізувати демодекоз, необхідно ще визначити їх підвищену щільність. Деякі автори вважають патогенетичним критерієм наявність >5 особин в одному волосяному фолікулі з наявними шкірними симптомами.

Диференційна діагноcтика

розацеа, вугрова хвороба, періоральне запалення, себорейний дерматит, контактний дерматит, бактеріальний або грибковий фолікуліт, дисемінований міліарний вовчак обличчя, атопічний дерматит

Лікуваннявгору

Необхідність лікування демодекозу викликає суперечки. Не слід лікувати безсимптомні випадки. Видалити паразита можна механічно, особливо з вій, за допомогою щілинної лампи.

Зовнішні ЛЗ:

1) кротамітон — 1–2 × на тиж. протягом кількох тижнів;

2) перметрин — 1 × на тиж. протягом кількох тижнів; можна використовувати на повіках;

3) сірчана мазь 5–10 %;

4) у пацієнтів з такими симптомами, як розацеа або періоральне запалення, можна використовувати 1–2 % крем метронідазолу 2 × день.

Всі вищеперераховані ЛЗ подразнюють, особливо при застосуванні на обличчі. Тому завжди слід враховувати потенційні переваги терапії. У разі подразнення лікування слід припинити.

Деякі рекомендують використовувати івермектин п/о 200 мкг/кг м. т., 2 дози з інтервалом 1 тиж.

Профілактикавгору

Специфічні методи

Відсутні.

Неспецифічні методи

1. Щоденне вмивання обличчя.

2. Уникайте використання жирних мазей і масел на обличчі.

3. Регулярне проведення процедур пілінгу обличчя.

Обов’язок повідомлення РСЕС:

Немає.