Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.
Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.
Зробіть пожертвуЕтіопатогенезвгору
1. Етіологічний фактор: 2 види вошей — Pediculus humanus (Pediculus humanus var. capitis [головна воша] і Pediculus humanus var. corporis [платтяна воша]) і Phthirus pubis (лобкова воша). Головна воша має довжину 2–3 мм і сплощене тіло; є багато його різновидів, які зустрічаються в різних місцях світу. Платтяна воша трохи більша, часто ясніша за головну вошу, має інші пропорції тіла; живе на шкірі людини, але відкладає яйця в швах одягу. Лобкова воша (→рис. 18.4-10) менша за головну вошу, її тіло ширше і коротше, друга і третя пара ніг закінчуються вигнутими і дуже чіпкими кігтями. Воші харчуються кров’ю людини і прокушують шкіру кожні кілька годин. Поза людиною паразити можуть вижити лише кілька днів, хоча вони можуть пересуватися на кілька метрів у пошуках хазяїна. Самки живуть 1–3 міс. і за цей час відкладають до кількох сотень яєць, які називаються гнидами (→рис. 18.4-5). За допомогою липкого секрету із залоз самок яйця приклеюються до волосяного покриву біля шкіри або до матеріалу одягу. Після вилуплення з яєць личинки через 2–3 тиж. дозрівають у дорослих особин.
2. Патомеханізм: воші харчуються кров’ю людини, прокушують шкіру, подразнююча дія їх слини викликає свербіж і виникнення висипань на шкірі. Кожна воша кусає шкіру 5 разів на день. Слина паразитів містить речовини з різними біологічними ефектами, включаючи антикоагулянти та місцеві анестетики. Білки слини вошей можуть викликати алергічні реакції, в середньому через 3–4 тиж. після укусу, що викликає постійний інтенсивний свербіж.
3. Резервуар та шляхи передачі: резервуар — люди, заражені вошами. У випадку з платтяними вошами резервуаром також є одяг з яйцями вошей. Зазвичай передача відбувається у результаті тісного контакту. Можливість зараження в результаті контакту з предметами з оточення хворого викликає суперечки. У випадку лобкових вошей велике значення для передачі інфекції має статевий контакт, а у випадку головних вошей — використання спільних із зараженою людиною щіток, гребінців, гумок і прикрас для волосся.
4. Інкубаційний період та період заразливості: свербіж можна відчути вже протягом перших кількох або кільканадцяти днів після інфікування. Інфекційний період еквівалентний тривалості інфекції та наявності живих вошей, і в нелікованих випадках може бути дуже тривалим.
Епідеміологіявгору
Воші поширені по всьому світу. Точних епідеміологічних даних щодо захворюваності немає. У Польщі, за оцінками, <1 % населення уражене вошами, частіше діти. Поширенню хвороби сприяє висока густина населення. Інфекції зазвичай поширюються всередині людей з одного домогосподарства, а також в таких установах, як дитячі садки, школи, дитячі будинки. Гігієнічна недбалість сприяє поширенню платтяних вошей.
КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГвгору
Переважаючим симптомом є свербіж, який може заважати повсякденній діяльності, викликаючи дратівливість.
Висипання на шкірі мають форму папул, еритеми або кропив’янки; може розвинутися сильний запальний стан шкіри. У лобкових вошей на шкірі внизу живота спостерігаються сині плями, які є результатом внутрішньошкірних екстравазатів. Гниди знаходяться на волоссі, а висота їх розташування від поверхні шкіри свідчить про тривалість зараження (чим вони вище, тим довше триває хвороба). Живі екземпляри помітити складніше.
Типове розташування змін:
1) педикульоз — волосиста шкіра голови, особливо за вухами і потилицею; є також зайняті брови, вії та щетина;
2) платтяні воші — шкіра всього тіла. У запущених випадках видно екзематозні ураження, екскоріації, зміна кольору, рубці та лихеніфікація (так звана блукаюча шкіра). Гнид немає. Воші відкладають яйця в швах одягу, але харчуються кров’ю господаря.
3) лобкові воші — лобкова ділянка, пахова ділянка, стегна, пахви, іноді також волосся на грудях, животі і навіть брів, вій і волосистої частини голови.
Можуть бути збільшені місцеві лімфатичні вузли.
Нелікована інфекція може зберігатися тривалий час і призвести до ускладнень. У разі дуже інтенсивного зараження на хворому може перебувати навіть до кільканадцяти тисяч особин. Іноді відбувається самовилікування.
Діагностикавгору
Діагноз ставиться на основі клінічної картини та наявності гнид і живих організмів (мікроскопічне дослідження зазвичай не потрібне).
Дисемінована екзема незалежно від етіології, атопічний дерматит, себорейний дерматит і лупа, уртикарний лишай і вузликовий свербіж, хронічний свербіж різної етіології, фолікуліт, реакції на ліки.
Лікуваннявгору
1. Вичісування — найменш ефективний і дуже трудомісткий спосіб. Його використовують особи, які не бажають застосовувати жодних хімічних речовин. Волосся розчісують вологими, дуже густим гребінцем, починаючи від коренів до кінчиків волосся, протягом 15–30 хв кожні 3 дні протягом 14–24 днів.
2. Електронний гребінець працює шляхом передачі невеликих електричних зарядів зубцям гребінця. При контакті з вошами виникає параліч комахи. Гребінець не діє на гнид. Вичісування проводиться на сухе волосся, а після обробки ретельно розчісується. Обробку слід проводити щодня протягом 2 тиж., а з профілактичною метою 1–2 рази на тиждень.
3. Термогребінець (LouseBuster) має спеціальний аплікатор і використовує гаряче повітря таким чином, щоб вбити і висушити вошей. Прилад особливо ефективний у видаленні гнид. Сухе повітря, досягаючи коренів волосся, зневоднює і вбиває всі стадії розвитку вошей.
4. Гоління уражених місць, особливо це стосується лобкових вошей.
5. Видалення гнид після медикаментозного лікування (див. нижче) — слід ретельно вичесати волосся щільним гребінцем, бажано вологе. Щоб полегшити відривання гнид від кореня волосся, використовують речовини, які розчиняють цемент, яким гниди прикріплені, напр., оцет, розчинений у воді у співвідношенні 1:2, або готовий набір для видалення гнид (засіб для видалення гнид) у вигляді емульсії.
Основу лікування складають препарати для зовнішнього застосування:
1) циклометикон і диметикон — силіконові препарати з високою ефективністю (97 %), нешкідливі для людини, вбивають гнид і вошей, покриваючи їх тонким повітронепроникним шаром і викликаючи задушення комахи. У продажі є готові препарати, що містять одну або обидві ці речовини. Їх можна застосовувати в будь-якому віці (деякі мають реєстраційні обмеження для дітей віком <6 міс. або рекомендацію спеціального медичного контролю в цій віковій категорії) і вагітним жінкам. Засіб дуже обережно наносять на сухе волосся, до самих кінчиків, розділяючи густі пасма на більш дрібні, і особливо ретельно втирають у шкіру та коріння волосся. Через 1 год засіб змивають звичайним шампунем і ретельно розчісують волосся. Лікування можна повторити через 7 днів.
2) перметрин вбиває вошей і гнид, паралізуючи нервову систему. ЛЗ у вигляді шампуню наносять на вологе волосся, піну витримують 10 хв, потім змивають водою. Після миття ретельно розчешіть волосся. Лікування можна повторити через 7–10 днів. Препарат можна використовувати з 3-річного віку. Воші можуть набути стійкості. ЛЗ у вигляді крему 5 % можна використовувати на тілі при платтяних або лобкових вошах — препарат витримують 8 год і змивають.
3) настоянка трави живокосту з оцтовою кислотою має інсектицидну дію. Через потенціальне всмоктування шкірою не рекомендується вагітним жінкам і дітям віком <6 міс. Рідина рясно наноситься на голову, потім накладається оклюзія у вигляді фольги або шапочки і залишається на 2–3 год; потім волосся змивають звичайним шампунем і розчісують. Рекомендується повторювати лікування кожні 10–14 днів аж до одужання. Препарат не можна застосовувати на відкритих ранах і шкірі з підвищеним запаленням через підвищену абсорбцію.
4) настоянка полину-пижма з оцтовою кислотою має інсектицидну дію. Продукт не можна застосовувати дітям <7 років і у вагітних. Рідину рясно наносять на шкіру голови, накладають плівку і залишають на 2–3 год, потім ретельно змивають і вичісують волосся. Обробку повторюють кожні 2 тиж. до одужання. Препарат не можна використовувати на відкритих ранах і шкірі з підвищеним запаленням.
5) інші ЛЗ (недоступні в Польщі або використовуються лише у ветеринарії): малатіон 0,5–1 %, спіносад 0,9 %, ліндан 1 % (γ-гексахлорциклогексан; через токсичність цього засобу його виробництво та використання наразі заборонено в ЄС та багатьох інших країнах), івермектин (з 2021 року ЛЗ у пероральній формі доступний у Польщі, але він не зареєстрований для лікування вошей). При ураженні брів і вій застосовують багаторазове нанесення косметичного вазеліну і механічне видалення відмерлих гнид або очну мазь з 0,25 % фізостигміну.
1. Прання постільної білизни, рушників та головних уборів.
2. Миття та дезінфекція щіток і гребінців, а також гумок та інших аксесуарів для волосся.
3. У разі платтяних вошей змініть одяг або виперіть і пропрасуйте гарячою праскою, особливо по швах. Рекомендується не використовувати заражений одяг протягом 2 тиж.
4. Якщо є підозра на зараження м’яких іграшок та інших предметів, їх можна щільно накрити поліетиленовою плівкою і не використовувати протягом кількох днів.
Ускладненнявгору
1) вторинна бактеріальна інфекція, т. зв. ліхеніфікація;
2) платтяна воша є переносником інфекційних захворювань, може переносити та викликати епідемії черевного тифу, поворотного тифу та окопної лихоманки;
ОСОБЛИВІ СИТУАЦІЇвгору
Немедикаментозні методи лікування найбільш безпечні при вагітності, але їх ефективність обмежена. Серед фармакологічних методів найбільш безпечним є застосування диметикону і циклометикону. Досить безпечним варіантом є перметрин (категорія В). Не використовуйте настоянки рослинних екстрактів.
ПРОГНОЗвгору
Воші легко лікуються, але якщо не лікувати належним чином, зараження рецидивує.
Профілактикавгору
Відсутні.
1. Систематичне миття щіток, гребінців і резинок для волосся.
2. Контроль і, при необхідності, лікування всіх домочадців, з якими проживає інфікований.
3. Заборонено спільно використовувати головні убори, подушки, гребінці та аксесуари для волосся.
4. Уникнення прямого контакту з головами інших людей.
5. Уникати місць скупчення людей з поганими гігієнічними нормами.
6. У разі зараження вошами в школі або під час відпустки з профілактичною метою можна використовувати наявні в продажу лосьйони з рослинними екстрактами та оліями (розмарину, герані, чайного дерева, евкаліпта).