Тампонада серця

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ

Порушення функції серця внаслідок підвищення інтраперикардіального тиску, спричиненого накопиченням великої кількості рідини у перикардіальній порожнині.

Найбільш часті причини: новоутворення, туберкульоз, ятрогенні причини (пов'язані з інвазивними процедурами і кардіохірургічними операціями), травми; рідше: системні захворювання, опромінення грудної клітки, інфаркт міокарда, уремія, розшарування аорти, бактеріальна інфекція і пневмоперикард.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГ

1. Суб’єктивні симптоми: задишка, що посилюється у положенні лежачи; зниження переносимості фізичного навантаження, іноді кашель, дисфагія, синкопе або пресинкопальний стан.

2. Об’єктивні симптоми: тахікардія (при гіпотиреозі і уремії може бути відсутня); парадоксальний пульс; т. зв. тріада Бека — розширення яремних вен (менш помітне у хворих із гіповолемією), стишення тонів серця і гіпотензія (може бути відсутня у хворих з артеріальною гіпертензією).

3. Типовий перебіг: якщо рідина накопичується повільно, перикард розтягується, що дозволяє накопичитися великій кількості (≥2 л) рідини у перикардіальній порожнині. При дуже швидкому накопиченні рідини або ж зниженій еластичності перикарда розвиваються швидке підвищення інтраперикардіального тиску і симптоми тампонади, навіть при об’ємі рідини у кількасот мілілітрів. Гостра тампонада серця призводить до кардіогенного шоку і зупинки серця.

ДІАГНОСТИКА

Допоміжні дослідження

1. ЕКГ: іноді — у нормі, зазвичай синусова тахікардія, низька амплітуда комплексів QRS і зубців Т, електрична альтернація комплексів QRS, рідше зубців Т, на термінальній стадії — брадикардія, на агональній стадії — електромеханічна дисоціація; при гострій тампонаді — зміни нагадують гострий інфаркт міокарда.

2. РГ грудної клітки: збільшення тіні серця без ознак застою в малому колі кровообігу; при гострій тампонаді тінь серця може бути незміненою.

3. Ехокардіографія: основне діагностичне дослідження, яке слід провести у кожного хворого з клінічною підозрою на тампонаду серця; візуалізує: накопичення рідини в порожнині перикарда, діастолічний колапс правого передсердя (специфічний для тампонади), вільної стінки правого шлуночка (відсутній при значній гіпертрофії стінки або підвищеному діастолічному тиску в правому шлуночку) і лівого передсердя, розширення нижньої порожнистої вени (без колабування під час вдиху), при допплерівському дослідженні — під час вдиху потік через тристулковий клапан збільшується, а через мітральний знижується.

4. КТ: рідина у перикардіальній порожнині, у випадку хілоперикарду можна локалізувати (іноді, при поєднанні з лімфографією) сполучення між грудним лімфатичним протоком і порожниною перикарда.

5. Дослідження перикардіальної рідини: у разі сумнівів щодо її походження →розд. 27.5.

Диференційна діагностика

Гострий інфаркт правого шлуночка та інші причини правошлуночкової недостатності.

ЛІКУВАННЯ

1. Перикардіоцентез: процедура, що рятує життя →розд. 24.9.

2. Перикардектомія: при рецидивуючій тампонаді.

3. У випадку хілоперикарду, дії залежать від причини та об’єму лімфи у порожнині перикарда; у разі операційних ускладнень → перикардіоцентез і дієта, що містить тригліцериди із середньою довжиною ланцюга; якщо лімфа надалі накопичується → хірургічне лікування. 

4. Не застосовуйте вазодилататорів та діуретиків.

Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie