Пункція перикарду (перикардіоцентез)

Показання

1. Лікувальні: тампонада серця (маніпуляція, що рятує життя).

2. Діагностичні: рідина в перикарді невідомої етіології, якщо її шар за даними ехокардіографічного обстеження (у фазі діастоли) >20 мм.

Протипоказання

Тампонада серця з розшаруванням аорти (необхідне негайне кардіохірургічне втручання). У випадку діагностичної пункції відносні протипокази: некориговані розлади згортання крові (МНС (INR) ≥1,5, АЧТЧ (APTT ) >1,5 × ВМН), лікування антикоагулянтами, число тромбоцитів крові <50 000/мкл, невеликі осумковані порожнини з рідиною в задній частині перикардіальної сумки.

Ускладнення

Перфорація серцевого м’яза і коронарних судин, повітряна емболія, пневмоторакс, порушення ритму (зазвичай брадикардія, внаслідок вазовагального рефлексу), пункція черевної порожнини або органів черевної порожнини.

Підготовка пацієнта

Свідома згода пацієнта; натще (якщо це можливо); положення лежачи. Обстеження: ехокардіографія, система згортання.

Забезпечення

1. Набір для приготування операційного поля →розд. 24.2 та інфільтраційної анестезії →розд. 24.3.

2. Апарат для ехокардіографії чи флюороскопії, або електрокардіограф і кабель із зажимом «крокодильчик».

3. Довга голка з мандреном (голка Туохі або тонкостінна 18 G) чи набір для катетеризації центральних вен (голка із провідником і одноканальним катетером) та трьохходовий краник.

Місце пункції

Найчастіше субксифоїдальний доступ — точка введення голки у трикутнику між мечовидним відростком і лівою реберною дугою (екстраплевральний доступ, який обходить коронарні і перикардіальні судини, а також внутрішню грудну артерію (a. thoracica interna).

Техніка

1. Підготуйте операційне поле →розд. 24.2 і проведіть місцеву інфільтраційну анестезію →розд. 24.3.

2. Під контролем ехокардіографії (біля ліжка хворого) або флюороскопії (у відділенні катетеризації серця) введіть голку в напрямку лівого плеча під кутом 30° до поверхні шкіри. Проксимальний кінець голки можна з’єднати кабелем зі стерильним «крокодильчиком» із електродом (ІІ) відведення ЕКГ — підйом ST свідчить про те, що голка торкається до міокарда і тому її слід підтягнути. Голку для катетеризації центральних вен вводьте, попередньо з’єднавши зі шприцом, постійно аспіруючи. Якщо планується встановлення дренажу, після отримання рідини введіть провідник через голку, потім видаліть саму голку, введіть катетер по провіднику і видаліть провідник; на проксимальний кінець катетера встановіть трьохходовий краник.

3. Дренуйте рідину частинами <1 л, щоб уникнути швидкого розширення правого шлуночка. Залиште дренаж (катетер) доти, поки об’єм дренованої рідини протягом доби буде <25 мл.

4. Забезпечення матеріалу для досліджень: так, як при гідротораксі.