Інтрамуральна гематома

Визначення та етіопатогенез

Варіант гострого аортального синдрому, при якому кров нагромаджується в медіальному шарі стінки аорти, але не дійшло до розвитку ані псевдопростору, ані розриву внутрішньої оболонки.

ТИПОВИЙ перебіг

У 30–40 % випадків інтрамуральної гематоми типу А виникає розшарування аорти (найвищий ризик впродовж 8-ми днів від появи симптомів).

діагностика

КТ і МРТ — це основні візуалізаційні дослідження для діагностики та класифікації інтрамуральної гематоми.

лікування

1. Консервативне лікування: полегшення болю і контроль артеріального тиску; проведення повторних візуалізаційних досліджень; застосовуйте при неускладненій інтрамуральній гематомі низхідної аорти (тип В), а також можете розглядати при неускладненій інтрамуральній гематомі висхідної аорти та дуги аорти у пацієнтів з високим хірургічним ризиком.

2. Інвазивне лікування: при ускладненій інтрамуральній гематомі типу А або B → негайна хірургічна операція; при неускладненій гематомі типуB → термінова операція (ураження дистального сегменту дуги аорти або низхідної аорти → імплантація стент-графта).

ускладнення

Рецидивний біль, збільшення гематоми, розшарування аорти, парааортальна гематома або розрив внутрішньої оболонки.

Прогностичні фактори розвитку ускладнень, пов’язаних з інтрамуральною гематомою:

1) макс. діаметр аорти >45–50 мм (тип A) і >47–50 мм (тип B);

2) товщина гематоми >10 мм (тип А) і 13 мм (тип В);

3) вогнищевий розрив інтими, подібний до виразки, що охоплює висхідну аорту або дугу аорти (тип A) або низхідну аорту (тип B);

4) плевральний випіт на момент поступлення (тип А), прогресуючий або рецидивний (тип В);

5) для обох типів: прогресування до розшарування аорти, збільшення діаметра аорти або товщини гематоми.