Симпатикоміметичний синдром

Допоможіть нам допомагати!

Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.

Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.

Зробіть пожертву

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОЛОГІЯ

Стан, викликаний сильним збудженням симпатичної нервової системи, як периферичних, так і центральних її відділів. Причини: найбільш поширеним є отруєння нелегальними психоактивними речовинами — найтяжчий перебіг при отруєнні наркотиками, переважно кокаїном, амфетаміном та його похідними (метамфетамін, MDMA), а останнім часом також і «дизайнерськими наркотиками» (напр., мефедрон, мефентермін).

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ДІАГНОСТИКА

Форми невеликого ступеня тяжкості: переважає неспокій зі схильністю до агресії, тахікардія, безсоння, підвищення артеріального тиску, підвищена пітливість, як правило, розширення зіниць, відчуття задишки, біль у грудній клітці. Тяжкі форми: граничне психомоторне збудження з маренням, гострі психотичні розлади і галюцинації, швидке підвищення температури тіла аж до гіпертермії, масивне потовиділення, судоми з ризиком розвитку епілептичного статусу, підвищення артеріального тиску >200/100 мм рт. ст., розлади ритму та провідності. Діагноз встановлюється на підставі даних анамнезу, що стосуються спожитої субстанції. У разі підозри на отруєння невідомою психоактивною речовиною — виконайте скринінгові тести на наявність наркотиків у сечі.

Диференційна діагностика

Серотоніновий синдром, антихолінергічний синдром, алкогольний абстинентний синдром, отруєння метилксантинами.

ЛІКУВАННЯ

У відділенні інтенсивної терапії. Рання терапія збудження, тахікардії, судом та гіпертензії є необхідною з метою запобігання виникненню гарячки та рабдоміолізу.

1. Моніторуйте стан хворого; часто пацієнти потребують ранньої інтубації та ШВЛ, а також агресивної підтримки функції системи кровообігу.

2. Вводьте діазепам 5–10 мг в/в до досягнення клінічного покращення. У разі судом, стійких до діазепаму, слід зважити можливість безперервної в/в інфузії мідазоламу або тіопенталу.

3. У разі підвищення температури тіла попри застосування бензодіазепінів — розпочніть фізичне охолодження, зважте необхідність введення міорелаксантів і проведення штучної вентиляції легень.

4. З метою зниження артеріального тиску застосовуйте в/в інфузію нітрогліцерину. Не призначайте препарати, які діють на серцево-судинну систему, якщо пацієнт ще не отримував бензодіазепінів.