Гострий синдром відміни опіоїдів

Клінічна картина та діагностикавгору

В залежності від фармакокінетики опіоїду, симптоми зазвичай виникають від декількох до 48 год від його відміни (від 6–12 год після відміни препаратів короткої дії до 24–48 год після відміни метадону) або значного зниження дози; після введення антагоністу опіоїдів (напр., налоксону) можуть виникнути негайно. Тривалість синдрому зазвичай складає від кількох днів до декількох тижнів (у випадку з метадоном).

Суб’єктивні симптоми: погане самопочуття, слабкість, біль, м’язові спазми, озноб, нудота, спазми в шлунку, неспокій, агресія, безсоння.

Об’єктивні симптоми: підвищення артеріального тиску, тахікардія, підвищення температури тіла, мідріаз, сльозотеча, пітливість, діарея, блювання, носові виділення, пілоерекція (гусяча шкіра), чхання, позіхання.

Для оцінки тяжкості абстинентного синдрому допоміжною є шкала SOWS (Short Opioid Withdrawal Scale) →табл. 20.16-1. Оцінка проводиться 1–2 ×/день і на цій основі приймаються терапевтичні рішення:

0–10 (легкий синдром) — симптоматичне лікування

10–20 (помірно виражений синдром) — симптоматичне лікування або опіоїдні препарати

20–30 (тяжкий синдром) — опіоїдні препарати.

Лікуваннявгору

Тактика дій охоплює:

1) симптоматичне лікування — ненаркотичні знеболюючі, снодійні та заспокійливі засоби, протидіарейні засоби;

2) опіоїдні замісні препарати (метадон, бупренорфін, рідше морфін із пролонгованим вивільненням або кодеїн) для зменшення наркотичного голоду і полегшення симптомів відміни;

3) ЛЗ, що безпосередньо впливають на механізм синдрому відміни — клонідин, лофексидин.

1. Легкий абстинентний синдром:

1) тривога, неспокій, психомоторне збудження → діазепам 5 мг п/о 2–3 ×/день;

2) блювання → метоклопрамід 10 мг п/о або в/м;

3) безсоння → прометазин 25–75 мг п/о;

4) діарея → лоперамід спочатку 4 мг п/о, потім 2 мг після кожного рідкого випорожнення до загальної добової дози 16 мг;

5) м’язові спазми → баклофен 5–10 мг п/о;

6) головний біль, біль у м’язах, іншої локалізації → парацетамол 1000 мг п/о 4 ×/день або ібупрофен 400 мг п/о 3 ×/день.

2. Помірно виражений і тяжкий абстинентний синдром:

Для симптоматичного лікування (як при легкій формі) додайте клонідин або опіоїдний препарат (метадон або бупренорфін, які також використовуються в замісній терапії, або кодеїн):

1) клонідин — зменшує пітливість, діарею, занепокоєння, безсоння, тремор, озноб, спазмуючий біль у животі; під час лікування необхідний контроль артеріального тиску (можлива гіпотензія). Дозування: п/о на 1-й день по 0,15 мг 3 ×/день, на 2-гу і 3-тю добу по 0,15–0,3 мг 3 ×/день, на 4-ту добу 3 × 0,075 мг, на 5-ту добу 2 × 0,075 мг (вранці та ввечері).

2) метадон — в основному використовується для зняття симптомів абстиненції при залежності від опіоїдів з тривалим періодом напіввиведення, тобто морфіну. Дозування: п/о 30 мг 1 ×/день з 1-ї по 4-ту добу, 35 мг 1 ×/день з 5-ї по 8-му добу, поступове зниження дози з 9-ї доби.

3) бупренорфін — його можна застосовувати лише після появи перших симптомів абстиненції. Дозування: п/о на 1-шу добу 6 мг 1 ×/день, на 2-гу добу 8 мг, на 3-тю добу 10 мг, на 4-ту добу 8 мг, на 5-ту добу 4 мг.

4) кодеїн — менш ефективний, ніж метадон і бупренорфін. Дозування: п/о з 1-ї по 3-ту добу по 240 мг 4 ×/день, на 4-ту добу по 210 мг 4 ×/день, з 5-ї доби поступове зниження дози.