Марихуана і гашиш (природні канабіноїди)

Психоактивні речовини містяться в посівних коноплях та індійських коноплях. Вони є агоністами канабіноїдних рецепторів. Найсильніше діє дельта-9-тетрагідроканабінол (ТГК). Найбільш часто вживаються легкі форми:

1) марихуана — засушені маточкові суцвіття, інколи із домішками молодого листя, які курять у люльці, «косяках» та через спеціальні трубки із міцного скла (вміст ТГК до 8 %);

2) skun — насіння генетично модифікованих культур конопель (ТГК до 20 %);

3) гашиш — речовина, яку отримують зі сплетеної і пресованої смоли конопель (ТГК до 50 %); палять у формі «косяків» чи кальяну або жують;

4) гашишна олія — виробляється під час дистиляції конопель (ТГК до 70 %); нею просочують сигарети.

Канабіноїди мають медичне застосування, головним чином, при лікуванні сильного і хронічного болю, резистентного до традиційного лікування (як біль на фоні онкозахворювання, так і фантомний та нейропатичний біль), при полегшенні симптомів під час хіміотерапії та променевої терапії, при лікуванні резистентної до ліків епілепсії та в особливих випадках розсіяного склерозу.

Перший фармацевтичний препарат, зареєстрований у Європі, що містить екстракт індійської коноплі, містить Δ9-ТГК і каннабідіол. У Польщі він доступний також у формі орального спрею, а основним показанням до його застосування є спастичність м’язів при розсіяному склерозі. У 2017 році медичний препарат коноплі був допущений до обігу, визначений у Законі як «неволокниста конопляна трава та екстракти, фармацевтичні настоянки, а також усі інші неволокнисті конопляні екстракти та неволокниста конопляна смола».

Після перорального прийому або інгаляції психотропний ефект утримується впродовж 3–4 год. Виведення ТГК відбувається через жовчні шляхи (65 %) і нирки (20 %). t0,5 25–36 год, значно подовжується в регулярних споживачів (тому ТГК можна виявити в сечі навіть через багато днів після вживання препарату). У дорослих (на відміну від дітей) не описано жодних загрозливих для життя симптомів отруєння ТГК. Сильні побічні ефекти, такі, як нудота, ортостатична гіпотензія, панічні атаки, тривоги і міоклонії, спостерігалися після перевищення дози 7,5 мг/м2 поверхні тіла.

КЛІНІЧНА КАРТИНА Та ДІАГНОСТИКАвгору

Залежно від умов, канабіоїди можуть діяти як збуджуюча, заспокійлива речовина, анестетик чи легко галюциногенна субстанція.

1. Симптоми вживання: можуть бути подібні до тих, що спостерігаються після алкоголю; найчастіше: ейфорія і балакучість або сонливість, сенсорна гіперчутливість, підвищення артеріального тиску і частоти серцевих скорочень, сухість слизової оболонки ротової порожнини, часом — напади кашлю, гіперемія склер, кон’юктив, іноді — набряк повік, підвищена пітливість, посилений апетит, головний біль і головокружіння, порушення координації рухів, уваги, здатності до навчання, погіршення пам’яті; психомоторних функцій, особливо погіршується здатність керувати автомобілем (до 24 год після прийому препарату). Після інгаляції може статися загострення астми, рідко бронхоспазм або пневмоторакс і гострий інфаркт міокарда (також у пацієнтів без ішемічної хвороби серця в анамнезі). Внаслідок хронічного зловживання підвищується ризик інфаркту міокарда, зустрічаються порушення настрою і когнітивних функцій, в тому числі амотиваційний синдром (особливо у підлітків і молодих дорослих). Можуть зустрічатись синестезії, деперсоналізація, маячення, психотичні стани, у деяких людей передчасно маніфестуються психічні захворювання, напр., шизофренія. У тих, хто вживає високі дози канабіноїдів (як природних, так і синтетичних) впродовж багатьох років, може спостерігатися синдром вираженого блювання: нудота, спазмуючий біль у животі та циклічне блювання (виникає навіть 6–12 ×/год). Симптоми зменшуються після купання в дуже гарячій воді і повністю зникають після повної відміни канабіноїдів.

2. Допоміжні дослідження: виявлення канабіноїдів в сечі (вкрай рідко зустрічаються псевдо позитивні результати). Неправдоподібним є позитивний результат тесту сечі після інгаляційної експозиції на дим маріхуани при палінні іншими особами.

ЛІКУВАННЯвгору

1. Деконтамінація: необов’язкова.

2. Симптоматичне лікування: підтримуйте основні функції організму та коригуйте виникаючі порушення, при потребі слід призначити седативну терапію.