Метастази пухлин у легені

Легені є одним з найчастіших місць локалізації віддалених метастазів, особливо нижченаведених пухлин: колоректального раку, раку молочної залози, раку нирки, меланоми, сарком кісток і м'яких тканин, рідше лімфоми і лімфобластного лейкозу.

Симптоми: невеликі метастази не викликають помітних симптомів. У міру розвитку хвороби може виникнути біль у грудях, задишка, кровохаркання, що зумовлені ростом пухлини або ускладненнями (обтурація бронхів, ателектаз, пневмонія).

Діагноз: основний метод діагностики це РГ грудної клітки; КТ є більш чутливою для виявлення прикореневих змін та патології у середостінні. Радіологічна картина є різною: одна або багато круглих тіней, поширені дрібні зміни типу легеневого лімфангіозу, ателектази, збільшені лімфовузли прикореневі або середостіння, плевральний випіт. У більшості випадків радіологічна картина, у поєднанні з діагностованим онкозахворюванням іншого органу, дозволяє діагностувати метастази без потреби гістологічної верифікації. У разі виникнення сумнівів буває необхідним виконання біопсії (черезшкірної або трансбронхіальної).

Диференційний діагноз: вогнище первинної пухлини легень і ТБ.

Лікування: клиновидне видалення єдиного метастазу у межах здорової тканини легень (найбільш поширена операція при метастазах у легені) може бути виправданим, особливо через тривалий час після вилікування первинної пухлини у пацієнтів з раком нирки, щитовидної залози, товстого кишківника або саркомою кістки і м'яких тканин, без метастазів у інші органи (це не абсолютний критерій!). Можна також поєднувати хірургічне видалення метастазів (як у легенях так і у інших органах) з іншими методами їх ліквідації. Променева терапія — це метод паліативного лікування пацієнтів з кровотечами, задишкою або болями, що зумовлені метастазами у легені. Стереотаксична променева терапія є процедурою вибору у пацієнтів із обмеженою кількістю метастазів, які не підлягають видаленню. У хворих із множинними метастазами у легенях та при пухлинах з високою чутливістю до хіміотерапії застосовуються типові для цих пухлин схеми хіміотерапії. Таке лікування може призвести до тривалого вилікування при деяких пухлинах (напр. лімфома Ходжкіна, хоріонкарцинома і пухлини яєчок). Швидко зростає роль молекулярно-спрямованих ЛЗ — препарат підбирають залежно від типу первинного новоутворення та прогностичних характеристик пухлини (напр., препарати антитіл до HER2 при HER2-позитивному раку молочної залози, інгібітори mTOR-кінази, зокрема при раку нирки, інгібітори BRAF при меланомі).