Хілоторакс (лімфорея)

Хілоторакс (хільозний ексудат) — це плевральний випіт, утворений лімфою, котра проникає у плевральну порожнину з пошкодженого грудного лімфатичного протоку або великої лімфатичної судини.

Причини: пухлини — лімфоми (найчастіше), метастази пухлин інших органів; травми — операції (особливо стравоходу), травми грудної клітки; інколи — катетеризація верхньої порожнистої вени; лімфангіолейоміоматоз, непрохідність порожнистих вен, амілоїдоз.

Діагностика: на основі дослідження рідини з плевральної порожнини, яка має вигляд молочно-білої рідини без запаху, містить хіломікрони; концентрація тригліцеридів, зазвичай, становить >1,24 ммоль/л (110 мг/дл), відсутні кристали холестерину, концентрація холестерину <2,59 ммоль/л (100 мг/дл). Необхідно диференціювати з псевдохілотораксом: виникає вкрай рідко, як наслідок нагромадження кристалів холестерину при довготривалому знаходженні рідини у плевральній порожнині, найчастіше — при ТБ, РА або неправильно лікованій емпіємі; рідина з плевральної порожнини випіт виглядає так само, як при хілотораксі, але концентрація холестерину становить >6,45 ммоль/л [250 мг/дл], наявні кристали холестерину, концентрація тригліцеридів <0,56 ммоль/л [50 мг/дл]).

Лікування: дренування плевральної порожнини, повне парентеральне харчування для попередження продукування лімфи та закриття нориці поміж лімфатичною судиною та плевральною порожниною. У 2/3 випадків через 12–14 днів спостерігається одужання. Постійна лімфорея >500 мл/добу є показом до оперативного лікування.