Рак гортані

Чинники ризику: серед іншого, тютюнопаління, вживання алкоголю, інфікування вірусом папіломи людини (ВПЛ).

Симптоми: тривала захриплість, біль у горлі при ковтанні з іррадіацією у вухо, дисфагія, інколи кашель, задишка та доступна для пальпації пухлина на шиї. Однобічна закладеність носа або виразка в порожнині рота також є показанням для консультації отоларинголога.

Діагностика: слід провести пальпацію шиї (оцінити лімфатичні вузли і рухливість гортані) та направити хворого до отоларинголога. При ларингоскопії можна виявити пухлину, інфільтрат, параліч однієї або обох голосових складок. Діагностика ґрунтується на гістологічному дослідженні. Визначення стадії процесу: КТ, УЗД з оцінкою лімфатичних вузлів шиї (і при потребі їх біопсією) та переднадгортанного простору, РГ органів грудної клітки у 2-х проекціях, а також, залежно від показань, КТ грудної клітки, МРТ шиї та ПЕТ.

Лікування: залежить від локалізації раку. Рак гіпофаринкса або рак верхньої частини гортані (надгортанника):

1) початкова стадія → радикальна променева терапія (бажано як щадне лікування) або хірургічне втручання;

2) значно запущена стадія → хіміопроменева терапія або хірургічне лікування (ларингектомія) та додаткова хіміопроменева терапія.

Рак середньої частини гортані (голосової щілини):

1) початкова стадія → радикальна променева терапія або щадне хірургічне втручання (мікрохірургія);

2) значно запущена стадія → як при запущеному раку гортанної частини горла.

У випадках віддалених метастазів: променева терапія, хіміотерапія (схема, що включає цисплатин), молекулярно-таргетна терапія (цетуксимаб) або імунотерапія (інгібітори PD-L1).