Хронічна ішемія кишківника

ЕТІОПАТОГЕНЕЗ

Хронічна ішемія кишківника (ХІК) — це симптомокомплекс, що спостерігається внаслідок звуження вісцеральних артерій та обмеження постачання крові до стінки тонкого кишківника. Причини: найчастіше — атеросклероз аорти та верхньої мезентеріальної артерії, черевного стовбура та нижньої мезентеріальної артерії; рідше — синдром Данбара (стиснення черевного стовбура дугоподібною зв'язкою), фіброзно-м'язова дисплазія артерій, аневризма або розшарування аорти, хвороба Бюргера.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ПРИРОДНИЙ ПЕРЕБІГ

Типовий хворий є курцем та має клінічно значимий атеросклероз інших судинних басейнів, особливо артерій нижніх кінцівок або коронарних артерій. Характерна тріада симптомів:

1) черевна жаба — біль у животі, найчастіше — в епігастрії, який виникає через кільканадцять хвилин після прийому їжі, який триває 1–3 год; біль найбільш виражений після прийому великої кількості їжі з високим вмістом жирів;

2) кахексія (втрата маси тіла — у 80 % хворих), спричинена, в основному, утриманням від прийому їжі, але також внаслідок мальабсорбції;

3) постійна діарея.

Окрім того: нудота, блювання та відчуття швидкого насичення (у 30 % хворих; зазвичай, при звуженні черевного стовбура); при аускультації черевної порожнини може вислуховуватись шум. Зазвичай ішемія кишок є транзиторною; кишковий некроз — у ≈15 % хворих.

ДІАГНОСТИКА

Допоміжні дослідження

1. Лабораторні дослідження: неспецифічні відхилення — анемія, лейкопенія, електролітні порушення, гіпоальбумінемія (наслідок порушеного харчування).

2. Візуалізаційні дослідження: ультразвукове дуплексне сканування - дослідження першої лінії. Якщо результат неоднозначний →КТ-ангіографія або МР-ангіографія з контрастуванням; артеріографія — виключно під час ендоваскулярного втручання; КТ черевної порожнини та ендоскопія — з метою виключення інших захворювань.

ЛІКУВАННЯ

1. Маніфестна, багатосудинна ХІК: реваскуляризація — ендоваскулярне черезшкірне лікування; у випадку невдачі, або при обширній оклюзії судини, кальцифікації чи технічних труднощах) → хірургічна ендартеректомія або обхідне шунтування. Можна розглянути доцільність реваскуляризації у хворих без клінічних симптомів, яким будуть проводитись операції на аорті або ниркових судинах на підставі інших показань.

2. Вторинна профілактика: антитромбоцитарна терапія та контроль факторів ризику атеросклерозу.